четвер, 2 лютого 2023 р.

Іван Пулюй – український фізик, електротехнік, винахідник, громадський діяч

 




2 лютого 1845 року на Тернопільщині народився відомий український вчений, великий фізик і електротехнік Іван Пулюй.

Іван Павлович Пулюй був одним з провідних фізиків-електротехніків Європи на межі ХІХ-ХХ століть - професором Вищої технічної школи в Празі, ректором першого в Європі електротехнічного факультету, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосифа, державним радником з електротехніки Чехії і Моравії;

Пулюй співпрацював з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким у виданні тексту Біблії українською мовою, допомагав у її перекладі, друкувався в українській пресі, очолював різні національно-патріотичні об'єднання.

Ще в середині 1870-х років, коли молодий учений з Галичини стажувався в Страсбурзькому університеті, він захопився вивченням явищ, які породжувалися електричним струмом у вакуумі. Протягом 1880-1882 років Іван Пулюй випустив ряд статей на дану тему, докладно описавши власне відкриття. Наочним підтвердженням зроблених українським фізиком висновків став винахід ним газоразрядного пристрою, що отримав назву "лампа Пулюя";

за допомогою своєї лампи Іван Пулюй зумів зробити разюче чіткі знімки зламаної руки 13-річного хлопчика, руки своєї дочки із захованою під долонею шпилькою. І місце перелому, і шпилька відмінно проглядалися на отриманих зображеннях.

У розпал Першої світової Пулюй написав дві фундаментальні роботи про ситуацію в Україні та її роль на тодішній геополітичній арені. Переконував Європу: Україна є і буде бар'єром, що відділяє європейські держави від загарбника - Росії.

Іван Пулюй співпрацював з українською газетою “Діло”, де регулярно розміщував статті про своє бачення ролі України у світі. У 1915 році він опублікував німецькою мовою дві брошури, в яких торкнувся теми післявоєнного світоустрою і майбутнього своєї Батьківщини. Він бачив Україну тільки незалежною соборною державою. Він писав: "Поневолені народи Росії повинні стати вільними і утворити власні держави. Але найважливіше значення для досягнення цієї мети, для забезпечення тривалого миру в Європі може мати тільки самостійна Україна. Незалежність України є, за нашим переконанням, ключем до миру в Європі.

Іван Пулюй знав 15 мов, перекладав Біблію, ініціював запровадження трамваю у Празі, сконструював і запатентував лампу, яка давала можливість просвічувати предмети задовго до того, як Рентген запатентував Х-промені...
Шановні відвідувачі! 
 Якщо  для Вас цікаві факти і дана тематика, запрошуємо до нашої книгозбірні і радимо скористатися електронними ресурсами   та традиційними картковими каталогами. Ласкаво просимо!



вівторок, 31 січня 2023 р.

1 лютого – Міжнародний день десерту


Першого лютого кожного року світ відзначає цікаве та смачне свято – Міжнародний день десерту.
Святкування дня десерту почалося з появи нового виду ласощів – кейк-попа, а згодом символом цього дня стали й інші тістечка.

Створення тістечка ініціювала американка Енджі Дадлі – блогерка й кондитерка. Вона прославилася як авторка десерту кейк-поп, вважають, що саме його поява 1 лютого 2008 року і дала старт святу.




Кейк-поп – десерт, що нагадує чупа-чупс (цукерку на паличці). Спочатку його готували з бісквітного тіста і шоколадної глазурі, але пізніше з’явилися варіації.
Ідея мініатюрного тістечка у вигляді кульки сподобалася не всім, але сама Дадлі в неї повірила і стала випікати численні варіації кейк-попів. Вона почала надавати їм різної форми і випікати тістечка до свят: Різдва, Хелловіну, Дня подяки.

Невдовзі такі тістечка стали затребуваними: вони подобалися аудиторії різного віку і були зручною стравою для подавання на вечірках і дитячих святах. Дадлі стала справжньою зіркою у США. Вона випустила книгу “Кейк-попи: підказки, поради та рецепти” і стала проводити майстер-класи з виготовлення тістечка на паличці.



На зустрічі з Дадлі в американських супермаркетах почали вишиковуватися черги, щоб узяти в неї автограф або розвідати новий секрет приготування кейк-попів.

А мережа кав’ярень Starbucks купила в кондитерки права на продаж цього десерту у своїх закладах.
Міжнародний день десерту став узагальненим святом, присвяченим не тільки кейк-попу, а й усім солодощам у принципі. В перший день лютого кондитерські різних країн презентують новинки меню, проводять майстер-класи із приготування та оформлення десертів, влаштовують конкурси кухарів.
Бізе, брауні, грильяж, крем-брюле, панкейки – самі назви таких десертів вже смачнющі. Мабуть ви знаєте, що подача десерту – це сигнал для гостей про закінчення свята чи якогось іншого застілля? Тому за правилами етикету господар не подає десерт дуже рано, але й не затягує його подачу до півночі.

А ще кожна країна славиться своїми десертами й ось декілька з них: Україна – варення, «Київський торт»; Франція – бланманже; Японія – вагасі; Італія – панна котта; Бразилія – бразильські трюфелі «бригадейра»; Німеччина – Berliner Pfannkuchen (берлінські пончики).

У відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки є книги, за допомогою яких можна дізнатись про традиції та рецепти приготування десертів не тільки української кухні, а й світової: "Золота енциклопедія сучасної кулінарії», дитяча енциклопедія "Я пізнаю світ. Кухні народів світу", «Кухні народів світу», «Національна кулінарна спадщина України», «Кулінарне мистецтво», «Готуємо разом» тощо.

Приємного читання, черпайте рецепти солодких смаколиків:

 

Альхабаш О. А. Українська кухня / О. А. Альхабаш. Харків : Віват, 2016. – 71 с. : кольр. іл. – (Смак країни).

 

Бейзер З. Навколо світу з Інгридиками. Атлас смаків : дивовижні рецепти для всієї сім'ї / З. Бейзер, Дж. Шарп ; пер. з англ. Т. Кузьменко ; худож. К. Дікасон. –  Київ : КНИГОЛАВ, 2018. – 64 с. : іл. – (Дитяча полиця).

 

Вербенець О. Страви на чотири пори року. Зима / О. Вербенець. – Львів : Свічадо, 2017. – 136 с.

 

Грузинська кухня / пер. на укр.: Т. Мириджонашвілі, І. Близнюкова. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 158 с. : іл.

 

Дейниченко Г. В. Технологія молочно-білкових запіканок з використанням йодвміщуючих водоростевих добавок : монографія / Г. В. Дейниченко, Л. Л. Івашина, Т. О. Колісниченко. – Київ : Кондор, 2017. – 122 с.

 

Домашнє тісто. 500 рецептів. Печемо і смажимо з дріжджового, заварного, здобного, листкового, пісочного, пряникового тіста / уклад. Н. Ю. Попович. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 381 с.

 

Золота енциклопедія домашньої кулінарії / пер. на укр. І. Г. Данилюк. – Донецьк : БАО, 2008. – 605 с.

 

Івченко З. Готуємо по-українськи. Приготування страв та фото авторки / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 158 с. : кольр. іл.

 

  Івченко З. Літо на тарілці / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 158 с. : кольор.іл.


Караваєва Л. Рецепти галицької кухні. Найкращі адаптовані рецепти / Л. Караваєва. – Львів : Апріорі, 2016. – 134 с. : кольор. іл.

 

Клопотенко Є. Зваблення їжею з українським смаком / Є. Клопотенко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2020. – 162 с. : кольор.іл. – (Полиця нон-фікшн).

 

Клопотенко Є. Зваблення їжею. 70 рецептів, які захочеться готувати / Є. Клопотенко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2021. – 190 с. – (Полиця нон-фікшн).

  

Кулінарні секрети сестри Ольги. – Львів : Свічадо, 2015. – 128 с.

 

Лаврик О. В. Україна. Все, що робить нас українцями / О. В. Лаврик. – Харків : Віват, 2015. – 256 с. – (Культурна спадщина Українців).

 

    Лебовіц Д. Солодке життя в Парижі / Д. Лебовіц ; пер. з англ. О. Голуб. – Харків : Віват, 2019. – 320 с. : іл. – (Дозвілля).

 

Лильо І. Львівська кухня / І. Лильо. – Харків : Факт, 2016. – 255 с.

 

Найкращі страви на щодень і на свята. Велика книга кулінарних рецептів / уклад. І. М. Тумко. – Харків : Віват, 2018. – 240 с. : кольр.іл. – (Bon Appettit).

 

Ощипок І. М. Кухні народів світу : навч. посіб. / І. М. Ощипок, П. Х. Пономарьов, М. І. Філь. – Львів : Магнолія 2006, 2019. – 244 с.

 

 Плесконос А. А. Національна кулінарна спадщина України / А. А. Плесконос, Н. Л. Писаренко ; худож. О. Андрощук. – Київ : Балтія Друк, 2021. – 150 с.

 

Саніна І. Л. Східні солодощі / І. Л. Саніна. – Харків : Аргумент-Принт, 2014. – 72 с. – (Смак країни).

 

 Сенічкін Р. Сніданки для дітей / Р. Сенічкін. – Київ : Бурда-Україна, 2015. – 209 с. – (Бібліотека 1+1. Ти не один).

 

Старшинова А. Ю. Кулінарне мистецтво / А. Ю. Старшинова, Л. С. Казарян. –Донецьк : ГлоріяТрейд, 2013. – 224 с.

 

Сумська О. В. Готуємо разом. Сучасна українська кухня / О. В. Сумська. – Харків : Веста, 2010. – 160 с. : іл.

 

Цвек Д. Я. До святкового столу / Д. Я. Цвек. – Львів : Каменяр, 1973. – 199 с. : іл.

 

 

 

неділя, 29 січня 2023 р.

29 січня – День винаходу автомобіля

Автомобіль став невід’ємною частиною сучасного світу. Цей засіб пересування змінив життя всього людства. До автомобілів належать не тільки легкові машини, а й автобуси, вантажівки, різні спеціальні машини – будівельні, пожежні, військові… І звичайно гоночні боліди, схожі на ракети на колесах.
Не відразу автомобіль отримав звичний для нас зовнішній вигляд…
Перші відомі креслення автомобіля (з пружинним приводом) належить італійському винахіднику та художнику Леонардо да Вінчі, однак ні діючого екземпляра, ні відомостей про його існування до нашого часу не збереглося. 2004 року експерти Музею історії науки з італійського міста Флоренції змогли відновити за кресленнями цей автомобіль, довівши тим самим факт цього винаходу Леонардо да Вінчі.
29 січня 1886 вважається днем народження першого в світі бензинового автомобіля, так як тоді німецький конструктор Карл Бенц отримав офіційний патент №37435 на винайдений ним триколісний засіб пересування. Він мав двигун внутрішнього згоряння. Це один з перших автомобілів.
Свою назву автомобіль одержав від двох слів – грецького «авто», що означає «сам», і латинського «мобіліс» – «рухомий, той що рухається». Ось і виходить, що слово «автомобіль» українською означає «самохідний».
Відвідайте відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки та дізнаєтеся більше про історію винаходу автомобіля, життя винахідників та класифікацію автомобілів. Приходьте, читайте !!!
Жученко М. С. Велика книжка транспорту / М. С. Жученко. – Харків : Віват, 2017. – 143 с. : іл. – (Енциклопедія).

 Клімов А. А. Автомобілі : енциклопедія / А. А. Клімов. – Харків : Юнісофт, 2017. – 144 с. : іл. – (Хочу все знати).


Ковальов С. А. Історія автомобіля / С. А. Ковальов, М. В. Ковальова, Д. С. Шаповалов ; пер.  В. М. Верховень. – Харків : Mikko, 2012. –  160 с. : іл. – (Ілюстрована енциклопедія).

Лайкер Д. К. Філософія Toyota. 14 принципів роботи злагодженої команди / Дж. К. Лайкер ; пер. з англ. Н. Валевська. – 2-е вид. – Київ : Наш формат, 2018. – 424 с.

         Мартін Р. Маленькі дослідники. Транспорт / Р. Мартін, А. Сандерс ; пер. з англ. Т. Кузьменко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2019. – 18 с. : іл. – (Дитяча полиця).

Новеллі Л. Тесла та машина на космічній енергії / Л. Новеллі ; пер. з італ. П. Кожушна. – Київ : К.І.С., 2018. – 112 с.

 Шаповалов Д. С. Автомобілі : енциклопедія / Д. С. Шаповалов. – Харків : Юнісофт, 2017. – 91 с. : іл. – (Енциклопедія для допитливих).

 Форд Г. Моє життя та робота / Г. Форд ; пер.  У. Джаман. – Київ : КМ-Букс, 2019. – 310 с.


 

 

четвер, 26 січня 2023 р.

Леонід Каденюк – перший космонавт Незалежної України

 


Леонід Каденюк  народився 28 січня 1951 року в невеликому селі Клішківці Чернівецької області в родині сільських учителів. Школу закінчив зі срібною медаллю.

Щоб вступити до льотного училища, приписав собі ще один рік. В училище приймали з 17 років, а хлопцеві після закінчення школи було 16. Під час проходження комісії у районному центрі зізнався комісару, що для вступу не вистачає одного року. Після хлопчачих вмовлянь той подзвонив у РАГС і попросив виписати нову метрику. "Може коли-небудь ми будемо зустрічати його на космодромі з квітами. Давайте допоможемо цьому юнаку", – сказав комісар у телефон.

В 1976 році Леонід Каденюк став одним з дев'яти щасливчиків і потрапив у загін космонавтів в групу космічної системи «Буран». Їх обрали з кількох тисяч після 2-х місяців жорстких випробувань. Через рік закінчив Центр підготовки льотчиків-випробувачів. Отримав диплом і кваліфікацію "льотчик-випробувач". З 1979 року – "космонавт-випробувач".

З кінця 1970-х до 1990-х років проходив інженерну та льотну підготовку за програмою "Буран", як командир, космонавт-випробувач та льотчик-випробувач. Мав підготовку з проведення наукових експериментів на борту космічних літальних апаратів у галузі біології, медицини, метрології, екології, астрономії тощо. Вивчав радянські та американські космічні кораблі. Літав більш ніж на 50 типах та модифікаціях літаків.

1995-го Леоніда Каденюка відібрали в групу космонавтів Національного космічного агентства України.  Полетів у космос 1997 році на кораблі "Колумбія". В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. 2006 року Каденюк став членом комісії з питань космічної діяльності. Був радником прем'єр-міністра України з питань авіації і космонавтики. Каденюк – генерал-майор Збройних сил України.

Перший український космонавт має чимало нагород. Серед таких – ордени "Золота зірка", "За заслуги" ІІІ ст., "За мужність". Має звання почесного громадянина міста Чернівці.

Леонід Каденюк – автор п'яти наукових праць і художньо-публіцистичної книги "Місія – Космос".

Леонід Каденюк був справжнім українцем, патріотом своєї держави: він полетів у Всесвіт із жовто-блакитним прапором, і завдяки йому  1997 р. вперше над усією планетою лунав Гімн України та українська  пісня у виконанні Анатолія Солов’яненка «Дивлюсь я на небо…» на слова Михайла Петренка, яка першою підкорила космічний простір.

Леонід Каденюк казав: «Я переконаний у тому, що українці мають літати у космос. Якщо подивитися на світову космонавтику, внесок українців дуже значний – як теоретиків, так і практиків. Тому вони мають це продовжувати». Адже «… людина, все ж таки, походить із космосу, і цей стан записаний на генному рівні у кожного із нас…».

Віримо, що й сьогодні, єдиний український зореплавець, який відлетів у засвіти, так само з неба дивиться на Україну і палко бажає їй миру.


До уваги користувачів відділу виробничої літератури Волинської ДОУНБ іменні Олени Пчілки пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.

 Згуровський М. З. Київська політехніка : шлях до зірок / М. З. Згуровський. – Київ : АртЕк, 2021. – 438 с. : іл.

Панасов І. Леонід Каденюк. Люди, які творили історію / І. Панасов. – Київ : ІРІО, 2018. – 124 с. – (Видатні українці. Люди, які творили історію).

Каденюк Л. МІСІЯ – КОСМОС / Леонід Каденюк. – Київ : АДЕФ-Україна, 2017. – 516 с.

Кубальський О. Каденюк Леонід Костянтинович (нар. 28.01.1951) : [льотчик-космонавт, перший космонавт незалежної України, Герой України] / О. Н. Кубальський // Енциклопедія історії України : у 10 т. – Київ, 2007. – Т. 4 : Ка–Ком. – С. 16.

 Лапідус Б. Каденюк Леонід Костянтинович (нар. 28.01.1951) : [космонавт, генерал-майор, Герой України] / Б. Г. Лапідус // Енциклопедія Сучасної України /редкол.  І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. – Київ, 2011. – Т. 11 : Зор–Как. – С. 661–662.

    Бабух В. І на “Шатлі” літають козаки. Сьогодні на американському космічному кораблі стартує громадянин України Леонід Каденюк / В. Бабух // Голос України. – 1997. – 19 листоп. – С. 2.

    Головко О. Леонід Каденюк назавжди залишиться першим у світі космонавтом   незалежної України / О. Головко // Уряд. кур’єр. – 2018. – 1 лют. – С. 4.

Горбунова О. Він мріяв, щоб Україна утверджувала себе як космічна держава : сьогодні – Всесвітній день авіації і космонавтики / О. Горбунова // Голос України. – 2019. – 12 квіт. – С. 8. : фот.

       Гороховський А. Щасливої дороги до зірок! : (19 листопада український космонавт Л.   Каденюк відправиться в орбітальний політ) / А. Гороховський // Високий замок. – 1997. – 18 лист. – С. 1–2.

Жежера В. Про що пам’ятає горіх : про сім’ю Каденюків / В. Жежера // Голос України. – 2003. – 12 квіт. – С. 4.

Каденюк Л. Доля, якою керує Бог : Леонід Каденюк: "Спонтанно виникнути життя та розум на Землі не могли" : [розмова з першим космонавтом України  Л. Каденюком / розмову вів Ю. Корнєв] // День. – 2018. – 2–3 лют. – С. 6–7.

Каденюк Л. "На тлі надзвичайно жорстких умов космосу життєздатність планети Земля видається нечуваним дивом" : [інтерв’ю з Л. Каденюком / інтерв’ю вів С. Філоненко] // Віче. – 2011. – № 1. – С. 34–36.

Каденюк Л. Перший космонавт України Леонід Каденюк: "Земля, як і сам Всесвіт – наслідок діяльності Розуму" : [розмова з космонавтом Л. Каденюком / розмовляв Ю. Корнєєв] / Л. Каденюк // Уряд. кур’єр . – 2018 – 26 січ. – С. 8.

Леонід Каденюк : “Я поглянув на Землю й побачив віддзеркалення зірок у морі” // Голос України. – 2000. – 12 квіт. – С. 5.

Лук'янчук Г. Він бачив землю з космосу... / Г. Лук'янчук // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Перший і єдиний у незалежній Україні : до 15-річчя польоту в космос першого космонавта України Л. К. Каденюка // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 1. – С. 22–24.

Позняк Н. Пам'яті Першого космонавта України Леоніда Каденюка / Н. Позняк // Слово Просвіти. – 2018. – 22 –28 берез. – С. 5.

Позняк-Хоменко Н. Із мрією про Всесвіт : в Україні має з’явитися відзнака "Зірка космонавта Каденюка" / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2018. – 20 берез. – С. 2.

Прокопенко М. "Якби я не був романтиком, я б не був космонавтом..." : Леонід Каденюк. Розповідають колеги та друзі / М. Прокопенко, О. Харченко // День. – 2018. – 1 лют. – С. 11.

Самійленко Л. Закоханість у небесну красу / Л. Самійленко // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Сорока В. Місія – космос : 31 січня пішов із життя перший космонавт України Леонід Каденюк / В. Сорока // Освіта України. – 2018. – 12 лют. – С. 14–15.

Фещенко Є. Космос Каденюка : із першим космонавтом України прощатимуться у Києві / Є. Фещенко // Україна молода. – 2018. – 2–3 лют. – С. 3.

Чечель Л. Леонід Каденюк і його космічна місія / Л. Чечель // Наше небо. – 2018. – № 3/4. – С. 24–25. : портр.

Щербак Ю. Орбіта життя і безсмертя астронавта Каденюка / Ю. Щербак // Слово Просвіти. – 2018. – 8 –14 лют. – С. 1.

 

 

Засідання клубу "Волинська бджілка"

 



Незважаючи на відключення світла, 25 січня у  Волинську ДОУНБ імені Олени Пчілки завітали  пасічники, члени  ГО «Братство бджолярів землі Волинської «РОЙОВИЙ СТАН». Засідання відбулося у відділі виробничої літератури.


Зі вступним словом виступила завідувачка відділу Т. Яцюк, яка ознайомила всіх присутніх членів клубу «Волинська бджілка» з ресурсами та послугами бібліотеки і провела прес-кліпінг «Цей дивовижний бджолиний світ» (в рамках проєкту "Розумна бджілка") та побажала бджолярам процвітання  та успіхів у подальшій співпраці .

Засідання розпочалось виконанням Гімну бджолярів. Були розглянуті організаційні питання. Повідомлялось про засідання Ради пасічників, де говорилось про великі проблеми у бджільництві на тимчасово окупованих територіях. Український мед затребуваний. Його купують, щоб підтримати нашу державу. Через війну створились важкі умови для розведення і збереження бджіл у більшості областей нашої країни.


Пасічники переглянули журнали «Пасіка»,  «Пасічник», «Український пасічник», «Бджоляр», які були представлені на виставці «Цікаве в періодиці».

неділя, 22 січня 2023 р.

Засідання клубу "Волинська бджілка"

 

Сьогодні, 22 січня, у відділ виробничої літератури Волинської  ДОУНБ імені Олени Пчілки  завітали  пасічники, члени  ГО «Пасічник Волині».  



На засіданні обговорювались проблеми, які мають місце в наш час по охороні бджіл, по організації роботи з бджолами. Пасічники поділились власним досвідом, новими ідеями по розведенню і збереженню бджіл.


Цікавим був виступ завідувачки відділу Тетяни Яцюк, яка підготувала   і провела прес-кліпінг «Цей дивовижний бджолиний світ» в рамках проєкту "Розумна бджілка" та побажала бджолярам успіхів у подальшій співпраці.


Виступаюча також порекомендувала звернути увагу на книгу на польській мові «Ostatni bartnicy Europy» про бортництво, у якій розміщена стаття відомої української дослідниці, науковиці, етнологині, кандидатки історичних наук, доцентки кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності ВНУ імені Лесі Українки А.  Дмитренко. Книга видана у Варшаві у 2017 році, з кольоровими ілюстраціями. Стаття автора про  бо́ртництво — розведення бджіл в бортях на Поліссі.


Пасічники переглянули журнали «Пасіка»,  «Пасічник», «Український пасічник», «Бджоляр» та книги по бджільництву, які були представлені на тематичній книжковій виставці.