субота, 27 лютого 2021 р.

Земля – неоціненний скарб України ( віртуальна виставка)

Питання ринку землі сьогодні обговорюється майже кожен день, воно хвилює кожного українця. Працівники відділу виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки підготували для Вас віртуальну виставку, де в доступній формі викладено основні положення законодавства та нормативних актів щодо приватизації землі, права громадян та обов’язки чиновників у цьому питанні. Запрошуємо до перегляду!

понеділок, 22 лютого 2021 р.

Знайомтесь! Нові книги від Українського інституту книги!

    Велике задоволення приносять нові книги від УІК, які надходять до бібліотеки, зокрема у відділ виробничої літератури. Це радість для всіх – як для бібліотекарів, так і для мешканців міста!  Чекаємо вас ! До зустрічі!

 Автор А. Харук в своїй книзі "Зроблено в Україні" розповідає про досягнення вітчизняної промисловості у чотирьох стихіях : на суші,  морі, в повітрі та космосі – від перших паротягів, тракторів, танків, пароплавів до штучних супутників Землі та відомих у всьому світі літаків "Антей", "Руслан", "Мрія". Видання вміщує понад дві сотні ілюстрацій. 
 Харук А. Зроблено в Україні / А.  Харук . – Харків : Фоліо, 2019. – 266 с.



Короткі оповідання-спогади О. Векленка не претендують на всеосяжну картину Чорнобильської трагедії. Це лише маленький фрагмент, її відображення у свідомості художника, що волею долі опинився на вістрі, як тоді говорили "боротьби з буремною стихією атома, що вийшов з-під контролю".

Векленко О. Чорнобиль : етюди з натури / О. Векленко ; пер. англ. С. Орлова. – Харків, Вид-во Ранок : Фабула, 2019. – 144 с.



Шаховий турнір " Луцька зима"

 Шаховий турнір продовжується...Переможців чекає нагорода! До зустрічі!







Ян Кум – американський програміст українського походження, розробник месенджера WhatsApp (до 45 - річчя від дня народження)

Історія успіху геніального українця, творінням якого користуються у 200 країнах світу. Українці, що підкорили світ. Читайте про уродженця України Яна Кума, який імігрував у США. За 20 років пройшов шлях від виживання завдяки соціальній допомозі до створення найпопулярнішого в світі мобільного месенджера. Всі ми хотіли б прокинутися одного ранку успішними людьми: мати гроші і всесвітню славу. Нам хочеться досягти певних вершин у своєму житті. Це одна з небагатьох причин, за якими ми звертаємося до історій успіху відомих людей, адже в їхніх історіях ми намагаємося почерпнути цінні поради для себе. Людина, про яку ми вам сьогодні розповімо, змінила світ, створивши ту річ, про яку зараз знає кожен, хто використовує смартфон – месенджер WhatsApp. Цю людину звуть Ян Кум, він народився і виріс в невеликому містечку неподалік від Києва у кінці 70-х.
У 16 років Кум разом з матір'ю емігрував у США. За програмою соціальної підтримки вони отримали маленьку квартиру з двома спальнями. Його батько перебратися за океан так ніколи і не зміг. Мати Кума перевезла валізи, набиті ручками, олівцями і стосом з 20 радянських зошитів, щоб не витрачатися на канцелярію в США. На перших порах вона підробляла нянею, а Ян підмітав підлоги в продуктовому магазині. Сім'я ледве зводила кінці з кінцями. Коли матері Кума діагностували рак, їм доводилося виживати за рахунок її допомоги по інвалідності. Ян навчився вільно спілкуватися англійською, але ніяк не міг звикнути до поверхневого стилю спілкування американських студентів, постійно згадуючи про українських друзів, з якими пліч-о-пліч провів десять шкільних років. У школі, як і всі хлопці, Ян міг годинами грати з друзями в футбол, а взимку – в хокей. Однак, найбільше до душі йому стали заняття боксом. Напевно, не випадково підліток вибрав саме цей вид спорту, адже він простий і зрозумілий, має суворі правила і вимагає повної самовіддачі. Але головне, що засвоїв Ян від свого тренера – не дивлячись на все, тримати удар.
Оскільки життя було нелегким, Кум віддавав навчанню всі свої сили та без особливих зусиль вступив до Університету Сан Хосе. На одному з підробітків він познайомився зі співробітником Facebook Браяном Актоном, який розгледів у студентові талант і допоміг йому влаштуватися в Yahoo, що була в той час однією з найбільш престижних компаній, мрією багатьох. Заради "роботи мрії" Кум кинув університет. Саме в Yahoo Кум отримав неоціненний досвід, дізнавшись зсередини інтернет-індустрію і познайомившись з людьми, які потім стануть інвесторами WhatsApp. За час роботи в Yahoo Кум зумів назбирати непогані заощадження – близько півмільйона доларів. Вони могли дозволити йому деякий час не хвилюватися про пошук роботи і оцінити, чим він хоче зайнятисяю. Кум не розумів, куди примінити свій талант, до тих пір, поки в 2009 році не купив собі iPhone і не усвідомив, наскільки великі перспективи відкриває App Store. Тоді розробник вирішив, що зараз – ідеальний час для створення мобільного додатку.
Допоміг випадок – якраз в цей час Apple реалізувала функцію push-повідомлень в iOS і Кум швидко додав їх підтримку в програму. Кум перепрофілював WhatsApp в повноцінний месенджер і незабаром отримав чверть мільйона завантажень. З тих пір популярність проекту почала зростати вірусними темпами: чим більше з'являлося користувачів, тим швидше починала рости абонентська база. На початку 2013 року додатком активно користувалися понад 200 мільйонів людей по всьому світу, що перетворило його в безумовного лідера галузі. Після цього стало ясно, що WhatsApp – це всерйоз і надовго, так що розробники вирішили зробити програму безкоштовною для скачування. Доленосним для Яна Кума став 2014 рік, коли Facebook придбав його месенджер WhatsApp за космічні 19 мільярдів доларів. Це була одна з найбільших угод в інтернет-індустрії.
Ян Кум вибрав символічне місце для укладання угоди про продаж месенджера WhatsApp соціальній мережі Facebook. Разом з другим засновником сервісу Брайаном Ектоном і партнером венчурного фонду Sequoia Capital Джимом Гетцем Кум відправився в непримітний нежитловий білий будинок в декількох кварталах від штаб-квартири WhatsApp в каліфорнійському Маунтін-В'ю. Тут раніше розташовувався офіс некомерційної організації North County Social Services, куди 37-річному Куму свого часу доводилося звертатися, щоб отримувати їжу по соціальних талонах. Тепер три ключових для WhatsApp фігури поставили в історичній будівлі підписи під документом, затвердивши угоду, яка відразу зробила засновників месенджера мільярдерами. 


 Сьогодні Ян Кум – головний виконавчий директор компанії і входить до Ради директорів Facebook. Його статок оцінюється в майже 9 мільярдів доларів. При цьому він залишається простим працьовитим хлопцем. Як і раніше всі будні, а іноді і вихідні проводить на роботі. А ще Ян не любить, коли його називають підприємцем, оскільки таким себе не вважає. І гроші для нього не самоціль. Мовляв, створював компанію зовсім не з метою заробити побільше, а щоб зробити життя людей зручним.

субота, 20 лютого 2021 р.

ГО "ВОЛИНСЬКА ШАХОВА ФЕДЕРАЦІЯ"



  Шахи – одна з найкращих і найпоширеніших ігор у світі. Деякі спеціалісти стверджують, що їм понад 5000 тисяч років! Не дивно, що сам винахід шахової гри захований у сутінках стародавньої історії, збагачений низкою цікавих фактів. Бібліотека сьогодні є центром дозвілля, центром спілкування. Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки приймає любителів шахів, які прийшли позмагатися на турнір, який проводить ГО "ВОЛИНСЬКА ШАХОВА ФЕДЕРАЦІЯ" під назвою "Луцька зима". На шаховий турнір завітали дорослі і підлітки.
Запрошуємо і Вас долучитись до інтелектуального виду спорту, який розвиває логічне мислення, уважність і цілеспрямованість, сприяє покращенню пам'яті, формує витримку, здібності до самоаналізу та самостійного прийняття рішень.
Турнір проходитиме 20-23 лютого. Приходьте, і Ви обов'язково зіграєте свою найкращу партію, знайдете однодумців та відпочинете від буденності. Чекаємо на Вас!!!

неділя, 7 лютого 2021 р.

6 лютого 1900 року – перша передача сигналів на відстань

 

   Передача сигналів на відстань була одним із багатьох дослідів, що проводилися в галузі електрики. Перший радіоприклад сконструював у 1895 році російський вчений Олександр Попов. Винахід отримав назву «бездротовий телеграф». Наступного року Попов одночасно з італійським вченим Гульєльмо Марконі здійснив першу передачу радіограми. Це був тріумф – відтепер можна було передавати сигнали на далекі відстані без телеграфних дротів! А за кілька років «бездротовий телеграф» Попова помандрував у море.

   Це сталося взимку 1900 року – російський панцерник «Генерал - адмірал Апраскін» зазнав аварії біля берегів Фінляндії та тримав зв’язок з берегом завдяки «бездротовому телеграфу». У цей час стався нещасний випадок – від берега відкололася крижина, на якій було близько 50-ти рибалок. Врятувати людей міг тільки криголам. З борту «Апраскіна» надіслали радіограму на російський криголам «Єрмак», який негайно вийшов у море і врятував людей.  Так вперше в історії два кораблі зв’язалися по рації без участі берега. Відбулося це  6 лютого 1900 року .

6666  

6дддит66

четвер, 4 лютого 2021 р.

О. К. Антонов – гордість України (115 років від дня народження)

   7 лютого 1906 року в сім’ї інженера-будівельника народився Олег Костянтинович Антонов – один із провідних авіаконструкторів. Завдяки батьковій бібліотеці з інженерної справи майбутній конструктор з дитинства був обізнаний з технікою та розрахунками, займався конструюванням повітряних зміїв та моделей літаків з паперу. Наполегливість та праця прославили його як одного із кращих творців транспортних літаків у світі.

        Свій перший планер Олег Костянтинович змайстрував у 18 років. І хоч апарат був не досконалим, його конструктор отримав грамоту на всесоюзних змаганнях в Коктебелі. Ця нагорода неймовірно надихнула майстра. З-під його рук виходили все нові й більш досконалі планери.
        Після закінчення інституту кар’єра Антонова стрімко пішла вгору. Співробітники були вражені педантичністю майстра. Він був надзвичайно уважний до кожної деталі. І це давало гарний результат. Згодом один із планерів Антонова встановив світовий рекорд дальності польоту, який протримався цілих 12 років.

        Незадовго до другої світової війни Олег Костянтинович почав працювати над проектом під грифом «Цілком таємно». Згодом назріло рішення створити літак, який сів би на будь-який аеродром.

        Його мрія – АН-2, вперше піднявся в небо у 1947-му. Цей біплан завдяки своїй універсальності став справжньою всесоюзною робочою машиною і отримав народну назву «кукурузник». Це єдиний літак у світі, який серійно випускали впродовж понад 60 років. У розпал Холодної війни Антонов зіграв одну із ключових ролей. Його транспортники були справжніми козирями країни, кожен наступний літак ставав сенсацією.

        Останній  його проект – АН-124 «Руслан» до цього часу є лідером світової авіації в перевезенні надважких вантажів на далекі відстані. На  рахунку Антонова більше 20 світових рекордів, йому  належать 72 свідоцтва на винаходи та 10 міжнародних патентів.

Професійний спадок Антонова — унікальна школа авіабудування, розвинена авіабудівна інфраструктура на території України, його конструкторське бюро в Києві продовжує  створювати все нові шедеври авіації.

Науково-конструкторську діяльність Олег Костянтинович поєднував із активною культурно-громадською та викладацькою діяльністю.

         Антоновим створено близько 100 живописних полотен. За його ініціативи     і безпосередньої участі у 1981 році в Києві Спілкою художників України було     організовано виставку «Вчені малюють»,  яка поклала початок розвитку    ідеї розкриття багатогранності творчих особистостей.

    Антон Костянтинович Антонов – людина, чиє ім’я залишається з нами і після його смерті. Роки не в силах стерти з пам’яті його    незвичайно яскравий і привабливий образ. Про «видатного авіаційного конструктора», «неординарного керівника», «яскраву особистість»,  «людину з великої букви»,     «художника», «письменника» ви можете прочитати в книгах і періодичних виданнях, які є у фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, зокрема у відділі виробничої літератури.       

   "У кожного літака своя доля. Одні народжуються легко, за загального схвалення, під оплески. Це улюбленці долі. Інші пробиваються важко, доводять своє право на існування щоденною важкою боротьбою, випадаючи з планів, тулячись на задвірках цехів. Їм дістаються іронічні посмішки, поблажливі гостроти прихильників усталеної класики. Однак саме ця боротьба загартовує, вимагає все нових підтверджень високих якостей машини, усе більш високих характеристик. Літак удосконалюється, позбавляється окремих дефектів, наближається до досконалості" (Антонов О. К. Десять раз сначала. Рассказы. Киев : Веселка, 1978. 14З с.).

 

Література

 

Антонов О. К. Десять раз сначала / О. К. Антонов. – Москва : Молодая гвардия, 1969. – 143 с.

 

Виноградов Р. И. Пассажирские и транспортные турбовинтовые самолеты / Р. И. Виноградов, А Н. Пономарев // Виноградов Р. И.  Развитие самолетов мира /  Р. И. Виноградов, А. Н. Пономарев. – Москва, 1991. – С. 212–216.

 

Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. 1841–2008 : навч. посібник / ред. А. П. Коцур, В. П. Коцур, Н. В. Терес. – Чернівці ; Київ : Книги – ХХІ, 2010. – 325 с.

 

 Захарченко В. Д. Антонов / В. Д. Захарченко. – Москва : Молодая гвардия, 1996. – 303 с. – (Жизнь замечательных людей).

 

Моисеев В. А. Крылатое имя : докум. повесть об авиаконструкторе О. К. Антонове / В. А. Моисеев. – Киев : Дніпро, 1974. – 263 с.

 

Пономарев А. Н. Олег Константинович Антонов / А. Н. Пономарев  // Пономарев А. Н. Советские авиационные конструкторы / А. Н. Пономарев. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва, 1980. – С. 129–137.

 

Яковлев А. С. Конструкторы /А. С. Яковлев // Яковлев А. С. Записки конструктора / А. С. Яковлев.  – Москва, 1979. – С. 270–272.

***

Геєць І. О. Формування стратегій ДП "Антонов" на міжнародному ринку виробництва військової авіаційної техніки / І. О. Геєць, Г. Р. Фарбота // Формування ринкових відносин в Україні . – 2016. – № 9. – С. 36–44. : табл.

 

Геній авіації : до 110-річчя від дня народження Олега Костянтиновича Антонова // Чумацький шлях. – 2015. – № 4. – С. 2–5.

 

Голованенко В. Жага висоти / В. Голованенко // Науковий світ . – 2009. – № 1. – С. 12–15.

Про Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984 рр.)

 

Дадыкин В. "Антонов огонь" / В. Дадыкин // Наука и жизнь . – 2014. – № 9. – С. 106–109.

 

Дмитрук А. Олег Антонов : "Далі йти можна тільки революційним шляхом…" / А. Дмитрук // Країна знань . – 2020. – № 2/3. – С. 8–10.

 

Дубровін С. Високого польоту й надійних крил! / С. Дубровін // Віче . – 2016. – № 3/4. – С. 8.

До 110-річчя від дня народження О. К. Антонова – авіаконструктора, академіка АН СРСР.

 

Івченко В. Надійні крила України : за даними оргкомітету, в роботі 7-ї міжнародної авіакосмічної виставки "Авіасвіт-ХХI" взяли участь близько 280 компаній авіаційної, ракетно-космічної, оборонної та інших галузей з 32 країн світу / В. Івченко // Науковий світ . – 2010. – № 12 – С. 4–7, 32.

 

Ківа Д. С. ДП "Антонов" і розвиток співробітництва з Національною академією наук України / Д. С. Ківа // Вісник Національної академії наук України . – 2014. – № 5. – С. 20–26.

 

Крамар О. Інстинкт виживання : як підприємства українського авіабудування шукають свою нішу на світовому ринку / О. Крамар // Український тиждень. – 2016. – № 11. – С. 13–15.

 

Круглєня О. Вони прославили Україну на весь світ : на теренах України народилося багато видатних людей, які своїми досягненнями зробили світ кращим, а нашу державу добре відомою / О. Круглєня, А. Костіна // Народна армія . – 2017. – 23 серп. – С. 20.

 

Куліш О. Антонов – гордість України / О. Куліш // Високий замок. – 2002. – 8 лют. – С . 3.

 

Лисенко А. Літаки, які будує для нашого війська ДП "Антонов" : про теперішній стан та майбутнє вітчизняної транспортної авіації / А. Лисенко // Народна армія . – 2018. – 11 січ. – С. 1, 6.

 

Малишевський І. Ім’я на фюзеляжі : авіаконструктору Олегу Антонову нині було б 100 / І. Малишевський // Дзеркало тижня. – 2006. – 4–10 лют. – С. 14.

 

 Міщенко М. Літак, який не має віку : знаменитий авіаконструктор Олег Антонов врятував академіка Івана Дзюбу / М. Міщенко // Високий Замок . – 2018. – 11–17 січ. – С. 18.

 

     

  Моисеев В. А. Олег Константинович Антонов (к 100-летию со дня рождения) / В. А. Моисеев // Наука та наукознавство. – 2006. – 1. – С. 101–123. : портр.

 

Нікітіна Т. А. Основні підходи до оптимізації форми консолідації капіталу державного авіабудівного концерну "Антонов" / Т. А. Нікітіна // Формування ринкових відносин в Україні . – 2013. – № 9. – С. 117–120.

 

Рудник В. Олег Антонов : ім’я, що кличе в політ / В. Рудник // Молодь України. – 2006. – 2–8 лют. – С. 12–13.

До 100-річчя від дня народження авіаконструктора.

 

Теревенко О. Геній авіації / О. Теревенко // Народна армія. – 2016. – 24 листоп. – С. 20–21.

Про видатного авіаконструктора Олега Антонова

 

Фельдман В. Могутні крила Антонова / В. Фельдман // Демократична Україна. – 2006. – 7 лют. – С. 6.

 

Чирва А. Авіаконструктор / А. Чирва // Голос України. – 2006. – 7 лют. – С. 6 .

 

Чирва А. Код неба (100 років тому народився Олег Антонов) // Урядовий кур’єр. – 2006. – 7 лют. – С. 6.

 

Шестаков А. Народжений для польоту / А. Шестаков // Демократична Україна. – 2011. – 7 жовт. – С. 15.

Про Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984) – авіаконструктора

 

Шестаков А. Титан «інженерного ренесансу» : у лютому виповнилося 102 роки з дня народження авіаконструктора Олега Антонова / А. Шестаков // Україна. – 2008. – № 2. – С. 42–45. : портр.