Подорож книги до серця читача (УІК)

    У відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки  надійшли видання, які були  присвячені 30–й річниці Незалежності України, здійсненні за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. Запрошуємо на перегляд!

 

  Волков О. Сучасна українська Кухня. Гастрономічна подорож Україною / О. Волков. – Київ : Поліпрінт, 2021. – 238 с.

  Згуровський М. З. Київська політехніка : шлях до зірок / М. З. Згуровський. – Київ : АртЕк, 2021. – 438 с. : іл.

  Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди. Кн. 2 / О. Купрієнко. – Харків : Фоліо, 2021. – 206 с. : фот.

  Лазебник В. І. Європейський слід у становленні української промисловості. Кінець XIX – початок XXI століття / В. І. Лазебник. – Київ : Мазур А. В., 2021. – 271 с.

     Мені це смакує. Малюй, вирізай, досліджуй, грайся : кн. для дітей / худож. А. Сарвіра. – Брустури : Дискурсус, 2021. – 143 с. : іл.

   Пермяков А. Шлях світла : путівник по енергетич. трансфор. України / А. Пермяков. – Київ : Поліпрінт, 2021. – 238 с.

   Сердюк М. Смачна історія України / М. Сердюк ; худож. А. Соболь. – Київ : Моя книжкова полиця, 2021. – 132 с.

Приходьте! Знайомтеся з книгами й читайте їх! І Ви неодмінно отримаєте задоволення!

 

 

 

Ремесло В.М. – академік, вчений, селекціонер

 

10 лютого виповнюється 115 років від дня народження всесвітньо відомого вченого, талановитого селекціонера, академіка Василя Миколайовича Ремесла — засновника і першого директора Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці, створеного на базі Миронівської дослідної станції.

     За своє подвижницьке життя Василь Миколайович створив 40 сортів зернових культур, майже половину з них — районовані.  Це 17 сортів озимих пшениць, два сорти ярих, сорт озимого ячменю та сорт озимого тритикале, злаку, виведеного схрещуванням жита і пшениці.

     Бачити у малому велике спроможні далеко не всі, а лишень люди високообдаровані. І коли зароджувалася «зелена революція», учений-селекціонер наче знав, що всього через кілька десятиліть планету охопить глобальне потепління і створені його попередниками сорти зернових, зокрема пшениць, доведеться «пристосовувати» до кліматичних викликів.   

   Чи не найгучнішу і несподівану для планети славу принесла селекціонерові озима пшениця сорту «Миронівська-808», виведена на землях Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці, що у Київській області. Якщо до того сорти озимки давали по тонні хліба з гектара, то 808-ма — всемеро більше! Не страшні цій пшеничці ні морози, ні посухи, ні перезволожені ґрунти.

     Згадаймо, про світовий рекорд: пшеницею одного сорту — «Миронівська-808» на планеті було зайнято до 9 мільйонів гектарів посівних площ. Саме на основі названого сорту виведені чотири сотні нових високоврожайних, стійких до кліматичних сюрпризів і різних хвороб.

     У Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки можна ознайомитись з книгами Василя Ремесла – автора розробок та впровадження вирощування високоврожайних сортів зернових, стійких до екстремальних погодних умов. Людину, яка своїм талантом і працею прославила Україну, видатного вченого і селекціонера.

День безпечного Інтернету

 

     Вдосконалення інформаційних технологій створює умови для ефективного розвитку сучасного суспільства. Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет, розширивши комунікаційні, просторові й часові межі, розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку та творчої самореалізації особистості. Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір представляє для дітей та підлітків.

Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.

     Як наслідок, у 2004 році був запроваджений День безпечного Інтернету, за ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету), який відзначається у вівторок другого тижня лютого. В 2022 році цей день припадає на 8 лютого і проходить під гаслом « Разом для найкращого Інтернету».

     Ідея встановити день безпечного Інтернету, висунута Єврокомісією, знайшла відгук у 2008 році і в Україні. Тоді ж була створена Коаліція за безпеку дітей в Інтернеті. З цього приводу був створений сайт Onlandia, як платформа для виховання коректної поведінки у мережі. На ньому можна знайти ретельно розроблені "інструктажі з техніки безпеки" знаходження  інформації в Інтернеті для всіх категорій населення. 

     У відділі виробничої літератури ви можете ознайомитись з книжковою новинкою за Державною програмою поповнення бібліотечних фондів, яку отримали від Українського  інституту книги.

   Фоменко Ю. Комп’ютери та безпека / Ю. Фоменко. – Київ : Саміт-Книга, 2021. : іл.

З  книги Юлії Фоменко «Комп’ютери та безпека»  ви дізнаєтесь про основні загрози інформаційної безпеки та мистецтво створення систем захисту інформації, як вберегти себе від несправності пристроїв, злому або втрати даних, захиститися від фішингу, про методи захисту інформації та які хмарні сховища обрати. Приходьте, читайте !!!

2 лютого 1945 року народився знаменитий фізик і електротехнік, винахідник “X”-променiв, перекладач Біблії та Псалтиря, відомий громадсько-політичний діяч, вчений і патріот України – Іван Пулюй.

Народився Іван Пулюй лютого 1845 року в релігійній греко-католицькій родині у містечку Гримайлові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільську гімназію (1865р.), теологічний (1869р.) і філософський (1872р.) факультети Віденського університету. У 1876 році захистив докторську дисертацію та здобув ступінь доктора філософії Страсбурзького університету. Автор близько 50 наукових і науково-популярних праць із фізики та електротехніки українською, німецькою та англійською мовами. Іван Пулюй був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Т. Шевченка, належав до когорти вчених світової слави, що формували світ двадцятого століття.

Знаменитий фізик і електротехнік Іван Пулюй стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття „Х”-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Об’єктом його уваги були також проблеми молекулярної фізики, дослідження властивостей та природи катодних променів.

Одним з улюблених занять Івана Пулюя був переклад релігійних праць із стародавніх мов. Разом з відомим істориком, письменником, етнографом, перекладачем Пантелеймоном Кулішем та широко знаним письменником Іваном Нечуй-Левицьким Іван Пулюй зробив перший переклад українською мовою Нового та Старого Завіту.

Помер видатний вчений та громадсько-культурний дiяч Iван Пулюй 31 сiчня 1918 року у Празi, де i похований.

Життя Івана Пулюя пройшло в основному за межами України. Але помислами і добрими справами він залишався серед свого народу, співпереживав за його долю, підносив його велич.

 Сьогодні ім’я вченого свiтової слави Iвана Пулюя назавжди повертається iз забуття, як символ iнтелектуальної могутностi українського народу і орiєнтир майбутнiх звершень нашої держави.

Завітайте до Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки і ознайомтесь з матеріалами про життєвий і творчий шлях видатного фізика,  електротехніка, винахідника   ,,Х"-променів, перекладача Біблії, публіциста  та громадського діяча.

Іван Пулюй: "Лампаду одні другим передадуть" / О. М. Збожна, Р. М.  Пляцко. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – 138 с.

 Іван Пулюй – Пантелеймон Куліш. Подвижники Нації / ред. В. Шендеровський. – Київ : Рада, 1997. – 286 с.

 

Іван Пулюй. (1845-1918). Листи / упоряд. О. М. Збожна. – Тернопіль : Воля, 2007. – 543 с. : фот., портр.

 

***

Гринів О. Обгрунтування і утвердження української ідеї в теоретичній спадщині Івана Пулюя / О. Гринів // Наука і суспільство. – 2018. – № 11/12. – С. 19–24 : фот.

 

З історії українських винаходів // Винахідник і раціоналізатор. – 2017. – № 5. – С. 31–32.

 

Закоханий у науку : 175 років від дня народження Івана Пулюя // Шкільна бібліотека. – 2020. – №1. – С. 6–7.

 

 

Івасюк Л. Куди зникли лампи Пулюя / Л. Івасюк // Локальна історія. – 2020. – № 12. – С. 62–67. : портр.  

 

Ім'я, повернене із небуття : з нагоди 165-річчя від дня народження Івана Пулюя / В. Козирський, В. Манжара, О. Рокіцький, Шендеровський В. // Вісник Національної академії наук України. – 2010. – №11. – С. 43–47. : портр.

 

 Коваленко О. Сусід Альберта Ейнштейна / О. Коваленко // Освіта України . – 2015. – 23 лют. – С. 15.

 

Козирський В. Сповнене праці життя: до 160-річчя від дня народження Івана Пулюя / В. Козирський, О. Рокіцький, В. Шендеровський // Вісник Національної академії наук України. – 2005. – № 2. – С. 56–59.

 

Кралюк П. М. Іван Пулюй : фізик, теолог, патріот / П. М. Кралюк // Психологія і суспільство. – 2020. – № 2. – С. 5–12. : портр.

 

Круглєня О. Вони прославили Україну на весь світ : на теренах України народилося багато видатних людей, які своїми досягненнями зробили світ кращим, а нашу державу добре відомою / О. Круглєня, А. Костіна // Народна армія. – 2017. – 23 серп. – С. 20.

 

Круглєня О. Першовідкривач Х-променів : Іван Пулюй – феноменальний фізик з українським корінням / О. Круглєня // Народна армія. – 2016. – 22 верес. – С. 21.

 

Кушерець В. Просвітник і провідник української ідеї / В. Кушерець // Наука і суспільство. – 2020. – № 3/4.– С. 2–10 : фот.

 

Кушерець В. Фізик української ідеї : до 170-річчя від дня народження науковця і громадського діяча Івана Пулюя / В. Кушерець // Україна молода. – 2015. – 3 лют. – С. 10–11 : фот.

 

Мініч Є. А. Іван Пулюй: людина, яка змінила світ / Є. А. Мініч // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 1/2. – С. 156–157. : портр.

 

Морозюк В. "Гей, там на горі січ іде..." / В. Морозюк // Неопалима купина. – 2006. – №1. – С. 157–168.

 

Пляцко Р. Іван Пулюй (02.02.1845 –31.01.1918). Визнання : (до 175-річчя від дня народження) / Р. Пляцко // День. 2020. – 17–18 січ. –  С. 14 –15 : фот.

 

Пляцко Р. Феноменальний Іван Пулюй : людина, яка спричинилася до перетворень світу (до 170-річчя від дня народження) / Р. Пляцко // День. – 2015. – 6 – 7 лют. – С. 22.

 

Пуряєва Н. Особливості мови першого українського молитовника / Н. Пуряєва // Українська мова. – 2017. – № 2.– С. 27–39.

 

Пуряєва Н. Перший молитовник українською мовою ("Молитовник для руського народу" Івана Пулюя 1871 року) / Н. Пуряєва // Українська мова. – 2016. – № 3. – С. 130–141.

 

Рокіцький О. Праці Івана Пулюя – джерело сучасної української геополітики : до 175-річчя від дня народження Івана Пулюя / О. Рокіцький, В. Шендеровський, П. Ясній // Світогляд. – 2020. – № 1. – С. 30–32. : портр.

 

Сарбей В. Про авторів першого повного видання Святого Письма українською мовою : (історико-документальна розповідь за епістолярними та мемуарними першоджерелами) / В. Сарбей // Неопалима купина. – 2006. – № 1. – С. 143–150.

 

"Україна для нас нова, але рідна" : [розмова з правнуками Івана Пулюя – Сабіне та Андрієм Пулюями в Австрії] / С. Пулюй, А. Пулюй ; спілкувалися Л. Івасюк, А. Крачковська // День. – 2020. – 14–15 серп. – С. 6–7 : фот.

 

Фаріон І. Націєтвірна функція мови в рецепції Івана Франка та Івана Пулюя : з нагоди уродин видатного фізика і перекладача Івана Пулюя / І. Фаріон // Слово Просвіти. – 2017. – 16 – 22 лют. – С. 6–7.

 

Федоренко Т. О. Іван Павлович Пулюй (1845–1918) / Т. О. Федоренко // Країна знань. – 2021. – № 4/5. – С. 57, 56. : портр.

 

 

Чайка Л. STREAM-квест "топвинахідники": українські науковці, чиї винаходи змінили світ : 7 клас / Л. Чайка // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. – 2020. – № 9. – С. 7–11.

 

Шендеровський В. А. Іван Пулюй : (до 175-річчя від дня народження) / В. А. Шендеровський // Наука та наукознавство. –2020. – № 1. – С. 136–139.

 

Шендеровський В. Він заклав підґрунтя відкриття віку : 2 лютого виповнюється 165 років від дня народження Івана Пулюя / В. Шендеровський // Шкільна бібліотека. – 2010. – №1. – С. 7–9.

 

Якель Р. У променях славного імені / Р. Якель // Дзеркало тижня. – 2018. –  27 січ.–2 лют. – С. 15. : фот.