Бджоли: екологія і людина (круглий стіл)

 

28 лютого у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся круглий стіл на тему «Бджоли: екологія і людина» в рамках проєкту "Розумна бджілка". Мета заходу –  формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості;  уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина чи бджола. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні, особливо бджоли, які є найбільш важливими комахами для збереження екосистеми планети.

  Зі вступним словом виступила завідувачка відділу виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Тетяна Яцюк, яка зауважила, що сьогодні людству загрожує загибель, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.

З відеопрезентацією «Екологічна культура та збереження ресурсів, як важливі європейські цінності. Значення біорізноманіття в сучасному міському просторі» виступила спікер  Оксана Віталіївна Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради.

Оксана Віталіївна оголосила  студентам  про  конкурс ідей, так зване «кліматичне сафарі»,   метою якого є виявлення  недоліків  у нашому місті  та пропозиції щодо   їх виправлення. Кращі три проєкти   отримають відзнаку  та   будуть втілені у  життя.

 Українсько-польський проєкт «Дика бджола-осмія» презентувала  Сподарик Світлана Олександрівна, завідувачка методичного відділу Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради. Студенти-екологи висловили бажання долучитися до популяризації проєкту.

Представники ГО  «Пасічник Волині» Мещеряков Юрій Віталійович та Бабій Андрій Володимирович висвітлили законодавчі проблеми    в галузі бджільництва .

Цікавим був виступ завідувача кафедрою екології та охорони навколишнього середовища, доцента Радзія Володимира Феофіловича.

Участь у заході взяли викладачі – доценти кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ імені Лесі Українки Ольга Караїм, Оксана Цьось, Олена Джам та студенти спеціальності "Екологія". Для усіх присутніх  була організована книжкова виставка "Повернемо бджолам природнє середовище". Дякуємо усім за тісну співпрацю!

Засідання клубу "Волинська бджілка"

Сьогодні, 26 лютого у відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки завітали пасічники, члени ГО "Пасічник Волині".  Тему  "Матриця для виготовлення вощини в домашніх умовах" висвітлив  бджоляр Микола Кухарчук. Присутні  клубу переглянули цікаве відео з даної тематики. Були висвітлені слідуючі питання: 

1. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах; 

2. Вуликові рамки для бджіл; 

3. Роїння бджіл; 

4. Обробка бджіл натуральними препаратами без хімії;

5. "Зміни в законодавстві", – розповів Андрій Бабій.

Юні  майбутні бджолярі переймають досвід у старшого покоління.

Запрошуємо усіх бажаючих на наші засідання.

 

Засідання клубу " Волинська бджілка"

22 лютого у відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулось чергове засідання клубу "Волинська бджілка", яке традиційно розпочалось виконанням Гімну бджолярів. 

На засіданні виступила лікар Дацюк Людмила Іванівна. Вона розповіла про лікування продуктами бджільництва, як вони впливають на організм людини. Якщо їх використовувати довгий час, то зникають навіть хронічні хвороби.

Мед, квітковий пилок, прополіс разом мають кращий лікувальний ефект, ніж кожен продукт окремо. Маточне молочко ефективне для лікування дихальних шляхів, покращення сну, нормалізації артеріального тиску.

Бджоляр Володимир Дмитрук розповів про зимівлю бджіл. А пасічник Іван Душак поділився власним досвідом про підгодівлю бджіл узимку. Для пасічників діє постійно діюча  книжкова виставка "В країні медоносних бджіл".

Бджоли: екологія і людина (круглий стіл)

 

28 лютого 2023 року о 12.00 год. у  відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбудеться  круглий стіл «Бджоли: екологія і людина» в рамках проєкту «Розумна бджілка».

Участь у заході візьмуть: Оксана Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради, викладачі – доценти кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ імені Лесі Українки Ольга Караїм, Оксана Цьось, Зоряна Лавринюк, Олена Джам, Володимир Радзій та Юрій Мещеряков, голова ГО «Пасічник Волині» та представники  Волинського обласного еколого-натуралістичного центру. Запрошуємо усіх бажаючих!

 

 

Проєкт "Розумна бджілка"

      Пропонуємо Вашій увазі проєкт «Розумна бджілка»,  метою якого є  привернення уваги громадськості до проблеми зникнення бджіл та їх потреба у захисті, сприяння в проведенні змістовного дозвілля, популяризація відповідної літератури та інформації з даної тематики. Проєкт стартує під гаслом  "Вчимося єдності у бджіл".

Симиренко Левко Платонович (18 лютого 1855 р. – 6 січня 1920 р.) — видатний садівник і помолог України.

 

Представники славетного роду Симиренків , які дбали, створювали і діяли заради і для України, є її національною гордістю.

Відомі п’ять велетів свого народу – чотири покоління великої української родини: Федір, Платон, Василь, Левко, Володимир.

Майже всі Симиренки були обдарованими людьми, творчими садівничими як у прямому, так і в переносному значенні, тому що весь цей рід пронизувала велика ідея – створення квітучої держави Україна. Антиукраїнська політика режиму царської Росії, а потім і тоталітарного Союзу робили все, щоб протистояти національній ідеї відродження і становлення української нації. Левко Симиренко – старший син Платона Симиренка, всесвітньовідомий український учений-садівник та помолог, активний діяч народницького руху 70-80-х років ХІХ ст.

Він створив одну із найбагатших у Європі колекцій плодових, ягідних та декоративних рослин (понад 3 тис. сортів і форм). Учений всебічно вивчив зібрані ним сорти, поліпшив селекційним способом якість місцевих, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, сорт яблуні Ренет Симиренко), вказав, для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, зокрема свого сина Володимира Симиренка. За радянської влади маєток Л.Симиренка було націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, першим директором якої став Володимир Симиренко.

Творча спадщина всесвітньо відомого українського вченого-садівника та помолога Левка Платоновича Симиренка — унікальне явище у світовій науці. На теоретичних засадах, опрацьованих і впроваджених у життя видатним садівником України упродовж XIX і XX століть у більшості країн світу розвивалося і розбудовувалося промислове плодівництво. Багатюща наукова симиренківська спадщина ще не вичерпана і сповна не використана сучасною садівничою наукою. Величезне значення для розвитку промислового садівництва у багатьох країнах Західної Європи мала проблемна стаття Л.П.Симиренка «Які сорти яблуні та груші столових сортів повинні ми вибрати як найцінніші у великих насадженнях».

Запропонована Левком Платоновичем розлога комплексна програма вивчення сортів садових культур охоплювала низку показників, які торкалися і біологічних аспектів, і конкретних ознак тих чи інших сортів. Левко Платонович наголошував, що питання формування сортименту промислових садів досить важливе і складне. Адже ідеальних та універсальних сортів помологія не має досі. Тому вчений закликав садівників шукати ті сорти, які б максимально інтегрували інтереси всіх зацікавлених сторін: споживача, виробника та торгівця. Його погляд на ринковий підхід до формування сортименту промислових садів значно випередив свою епоху і досі є визначальним для сучасного високо інтенсивного промислового садівництва. На цих засадах нині базується садівництво ведучих садівників країн світу.

Зеленим сонцем назвав Ренет Симиренка український письменникОлекса Савчук в однойменній повісті. Вірш славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко:

Ренет Симиренка Мені підносять цей чудовий плід, Що ніби вчора зірваний із гілки, Зелений, свіжий колір не поблід, Хоч яблуко оце лежало скільки. То ж, друзі, нам того згадати слід, Хто борозну життя провів не мілко. Той в пам'яті народу не зачах, Як він, що вірив в плодоносний Мліїв, Хто для народу і садив і сіяв, А віра промінцем завжди в очах. Із Млієва і аж до Єнісею За мрією незгасною твоєю Тугі ренети зимні — праці плід, — Вони, як подарунки за ту віру, Що не згубив наш садівник в Сибіру, Що віра крила, а зневіра лід. Крилатого скувать її не сила. Шумлять садів зеленопружні крила... Весняний вітер легко так повіяв, І вже мене він кличе в мандри знов. Мій недалекий світ маленький Мліїв, Тепер у ньому радість я знайшов. Любові творчої, земної вияв, Оцей ренет він все переборов: Його середину черв'як не виїв, Не випив білу та живлющу кров.   Вольвач П. В. Л. П. Симиренко і Крим / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 320 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України) / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2002. – 312 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України). Ч. 2 / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2003. – 288 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва. Ч. 3 / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2004. – 304 с. Кекух О. М. Сад Симиренків / О. М. Кекух. – Київ: Знання, 1970. – 32 с. Ковтун Ю. Сузір’я Симиренків / Ю. Ковтун. – Київ: Україна, 2009. – 384 с.: іл. Вольвач П. За його працями садівники вчаться досі…/ П. Вольвач // День. – 2020. – № 37-38. – С. 13. Вольвач П. Національне яблуко України: до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка / П. Вольвач // Культура і життя. – 2017. – № 37. – С. 10-11. Вольвач П. «Симиренка реабілітували лише після 1956 року» / П. Воль- вач // Урядовий кур’єр. – 2011. – 11 трав. – С. 27. Осипенко О. Оберіг фундаторів економіки Симиренків / О. Осипенко // Україна молода. – 2020. – № 119. – С. 10-11 Усіх, кого зацікавила ця тема, запрошуємо до бібліотеки!