Ліси та лісове бджільництво (інформаційний брифінг)

21 березня в усьому світі відзначається Міжнародний День лісів, який був заснований в 1971 році. Ліси вкривають нашу планету, очищають атмосферу та насичують її киснем, надають людині можливість дихати на повні груди, постачають деревину як паливо і будівельний матеріал, і просто тішать око своєю красою.

Щороку в цей день фахівці в усьому світі знаходять час для обговорення цінності лісу, як відбувається або ж має відбуватися збалансоване управління лісами, невиснажливе використання лісових ресурсів з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

До Міжнародного Дня лісів 21 березня у відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки змістовно та насичено пройшов інформаційний брифінг «Ліси та лісове бджільництво» в рамках проєкту «Розумна бджілка».

З темою «Лісові ресурси Волинської області» виступив Юровчик В. Г. – кандидат географічних наук, викладач циклової комісії з базової та фундаментальної підготовки Луцького фахового коледжу рекреаційних технологій і права.

Про те як розвивається лісове бджільництво, або бортництво на Волині розповів голова ГО «Пасічник Волині» Мещеряков Ю. В.

Бортництво, або лісове бджільництво – один з найдавніших промислів. Воно виникло на територіях, де росли ліси, понад півтори тисячі років тому.Бортники навчились створювати штучні помешкання для бджіл, підіймати та встановлювати колоди на дерево. Такі помешкання називаються борті.

Борть – видовбана в стовбурі живого дерева камера, максимально подібна до природнього дупла. Бджоли завжди охоче селилися в таких домівках.

Вважається, що завдяки бортникам, які шукали кращі місця для створення бортей, проходило заселення невідомих і не обжитих до того нових територій.

У 2018 році за ініціативою громадської організації «Бортники України» бортництво було внесене до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

До уваги студентів Луцького вищого професійного училища було презентовано головним бібліотекарем відділу виробничої літератури Пашечко В. книжкову виставку «Екологічні проблеми лісів», присвячену Міжнародному дню лісів. Пізнавально-оглядову екскурсію під назвою "Скарби бібліотеки" провела завідувач відділу Яцюк Т. 

Цього дня наша книгозбірня поповнилася новими користувачами.

Щиро вдячні всім причетним до заходу та висловлюємо впевненість щодо подальшої співпраці.

Лісове бджільництво (бортництво) на Волині

Ліси та лісове бджільництво (інформаційний брифінг)

 Запрошуємо на інформаційний брифінг «Ліси та лісове бджільництво».

Захід відбудеться у відділі виробничої літератури о 13 годині 21 березня 2023 року.

У заході візьмуть участь Юровчик Володимир Геннадійович – кандидат географічних наук, викладач циклової комісії з базової та фундаментальної підготовки Луцького фахового коледжу рекреаційних технологій і права, та  Мещеряков Юрій Віталійович – голова ГО «Пасічник Волині».

На інформаційному брифінгу присутні дізнаються цікаві факти  про ліс та бортництво, або лісове бджільництво, яке виникло на територіях, де росли ліси, понад півтори тисячі років тому.

Земля – неоціненний скарб України (віртуальна книжкова виставка)

У 2023 році День землевпорядника України припадає на 11 березня. Професія землевпорядника завжди користувалася повагою, тому що вона присвячена безцінному скарбу країни – її землі. Від професіоналізму землевпорядників залежить, наскільки по-господарськи використовується земля, в якому стані вона буде передана нащадкам.

Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки щиро вітає всіх, хто обрав своєю професією працю на рідній землі, хто турбується про її стан та родючість, про її сьогодення і майбутнє. З професійним святом – Днем землевпорядника! 

Запрошуємо переглянути віртуальну книжкову виставку "Земля –  неоціненний скарб України"!

Бджоли: екологія і людина (круглий стіл)

 

28 лютого у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки відбувся круглий стіл на тему «Бджоли: екологія і людина» в рамках проєкту "Розумна бджілка". Мета заходу –  формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості;  уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина чи бджола. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов'язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні, особливо бджоли, які є найбільш важливими комахами для збереження екосистеми планети.

  Зі вступним словом виступила завідувачка відділу виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Тетяна Яцюк, яка зауважила, що сьогодні людству загрожує загибель, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існування, не переоцінить життєвих цінностей.

З відеопрезентацією «Екологічна культура та збереження ресурсів, як важливі європейські цінності. Значення біорізноманіття в сучасному міському просторі» виступила спікер  Оксана Віталіївна Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради.

Оксана Віталіївна оголосила  студентам  про  конкурс ідей, так зване «кліматичне сафарі»,   метою якого є виявлення  недоліків  у нашому місті  та пропозиції щодо   їх виправлення. Кращі три проєкти   отримають відзнаку  та   будуть втілені у  життя.

 Українсько-польський проєкт «Дика бджола-осмія» презентувала  Сподарик Світлана Олександрівна, завідувачка методичного відділу Волинського обласного еколого-натуралістичного центру Волинської обласної ради. Студенти-екологи висловили бажання долучитися до популяризації проєкту.

Представники ГО  «Пасічник Волині» Мещеряков Юрій Віталійович та Бабій Андрій Володимирович висвітлили законодавчі проблеми    в галузі бджільництва .

Цікавим був виступ завідувача кафедрою екології та охорони навколишнього середовища, доцента Радзія Володимира Феофіловича.

Участь у заході взяли викладачі – доценти кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ імені Лесі Українки Ольга Караїм, Оксана Цьось, Олена Джам та студенти спеціальності "Екологія". Для усіх присутніх  була організована книжкова виставка "Повернемо бджолам природнє середовище". Дякуємо усім за тісну співпрацю!

Засідання клубу "Волинська бджілка"

Сьогодні, 26 лютого у відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки завітали пасічники, члени ГО "Пасічник Волині".  Тему  "Матриця для виготовлення вощини в домашніх умовах" висвітлив  бджоляр Микола Кухарчук. Присутні  клубу переглянули цікаве відео з даної тематики. Були висвітлені слідуючі питання: 

1. Особливості утримання бджолиних сімей у вуликах; 

2. Вуликові рамки для бджіл; 

3. Роїння бджіл; 

4. Обробка бджіл натуральними препаратами без хімії;

5. "Зміни в законодавстві", – розповів Андрій Бабій.

Юні  майбутні бджолярі переймають досвід у старшого покоління.

Запрошуємо усіх бажаючих на наші засідання.

 

Засідання клубу " Волинська бджілка"

22 лютого у відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбулось чергове засідання клубу "Волинська бджілка", яке традиційно розпочалось виконанням Гімну бджолярів. 

На засіданні виступила лікар Дацюк Людмила Іванівна. Вона розповіла про лікування продуктами бджільництва, як вони впливають на організм людини. Якщо їх використовувати довгий час, то зникають навіть хронічні хвороби.

Мед, квітковий пилок, прополіс разом мають кращий лікувальний ефект, ніж кожен продукт окремо. Маточне молочко ефективне для лікування дихальних шляхів, покращення сну, нормалізації артеріального тиску.

Бджоляр Володимир Дмитрук розповів про зимівлю бджіл. А пасічник Іван Душак поділився власним досвідом про підгодівлю бджіл узимку. Для пасічників діє постійно діюча  книжкова виставка "В країні медоносних бджіл".

Бджоли: екологія і людина (круглий стіл)

 

28 лютого 2023 року о 12.00 год. у  відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки відбудеться  круглий стіл «Бджоли: екологія і людина» в рамках проєкту «Розумна бджілка».

Участь у заході візьмуть: Оксана Лисак, начальниця відділу екології Луцької міської ради, викладачі – доценти кафедри екології та охорони навколишнього середовища ВНУ імені Лесі Українки Ольга Караїм, Оксана Цьось, Зоряна Лавринюк, Олена Джам, Володимир Радзій та Юрій Мещеряков, голова ГО «Пасічник Волині» та представники  Волинського обласного еколого-натуралістичного центру. Запрошуємо усіх бажаючих!

 

 

Проєкт "Розумна бджілка"

      Пропонуємо Вашій увазі проєкт «Розумна бджілка»,  метою якого є  привернення уваги громадськості до проблеми зникнення бджіл та їх потреба у захисті, сприяння в проведенні змістовного дозвілля, популяризація відповідної літератури та інформації з даної тематики. Проєкт стартує під гаслом  "Вчимося єдності у бджіл".

Симиренко Левко Платонович (18 лютого 1855 р. – 6 січня 1920 р.) — видатний садівник і помолог України.

 

Представники славетного роду Симиренків , які дбали, створювали і діяли заради і для України, є її національною гордістю.

Відомі п’ять велетів свого народу – чотири покоління великої української родини: Федір, Платон, Василь, Левко, Володимир.

Майже всі Симиренки були обдарованими людьми, творчими садівничими як у прямому, так і в переносному значенні, тому що весь цей рід пронизувала велика ідея – створення квітучої держави Україна. Антиукраїнська політика режиму царської Росії, а потім і тоталітарного Союзу робили все, щоб протистояти національній ідеї відродження і становлення української нації. Левко Симиренко – старший син Платона Симиренка, всесвітньовідомий український учений-садівник та помолог, активний діяч народницького руху 70-80-х років ХІХ ст.

Він створив одну із найбагатших у Європі колекцій плодових, ягідних та декоративних рослин (понад 3 тис. сортів і форм). Учений всебічно вивчив зібрані ним сорти, поліпшив селекційним способом якість місцевих, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, сорт яблуні Ренет Симиренко), вказав, для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, зокрема свого сина Володимира Симиренка. За радянської влади маєток Л.Симиренка було націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, першим директором якої став Володимир Симиренко.

Творча спадщина всесвітньо відомого українського вченого-садівника та помолога Левка Платоновича Симиренка — унікальне явище у світовій науці. На теоретичних засадах, опрацьованих і впроваджених у життя видатним садівником України упродовж XIX і XX століть у більшості країн світу розвивалося і розбудовувалося промислове плодівництво. Багатюща наукова симиренківська спадщина ще не вичерпана і сповна не використана сучасною садівничою наукою. Величезне значення для розвитку промислового садівництва у багатьох країнах Західної Європи мала проблемна стаття Л.П.Симиренка «Які сорти яблуні та груші столових сортів повинні ми вибрати як найцінніші у великих насадженнях».

Запропонована Левком Платоновичем розлога комплексна програма вивчення сортів садових культур охоплювала низку показників, які торкалися і біологічних аспектів, і конкретних ознак тих чи інших сортів. Левко Платонович наголошував, що питання формування сортименту промислових садів досить важливе і складне. Адже ідеальних та універсальних сортів помологія не має досі. Тому вчений закликав садівників шукати ті сорти, які б максимально інтегрували інтереси всіх зацікавлених сторін: споживача, виробника та торгівця. Його погляд на ринковий підхід до формування сортименту промислових садів значно випередив свою епоху і досі є визначальним для сучасного високо інтенсивного промислового садівництва. На цих засадах нині базується садівництво ведучих садівників країн світу.

Зеленим сонцем назвав Ренет Симиренка український письменникОлекса Савчук в однойменній повісті. Вірш славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко:

Ренет Симиренка Мені підносять цей чудовий плід, Що ніби вчора зірваний із гілки, Зелений, свіжий колір не поблід, Хоч яблуко оце лежало скільки. То ж, друзі, нам того згадати слід, Хто борозну життя провів не мілко. Той в пам'яті народу не зачах, Як він, що вірив в плодоносний Мліїв, Хто для народу і садив і сіяв, А віра промінцем завжди в очах. Із Млієва і аж до Єнісею За мрією незгасною твоєю Тугі ренети зимні — праці плід, — Вони, як подарунки за ту віру, Що не згубив наш садівник в Сибіру, Що віра крила, а зневіра лід. Крилатого скувать її не сила. Шумлять садів зеленопружні крила... Весняний вітер легко так повіяв, І вже мене він кличе в мандри знов. Мій недалекий світ маленький Мліїв, Тепер у ньому радість я знайшов. Любові творчої, земної вияв, Оцей ренет він все переборов: Його середину черв'як не виїв, Не випив білу та живлющу кров.   Вольвач П. В. Л. П. Симиренко і Крим / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 320 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України) / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2002. – 312 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (Садівничий України). Ч. 2 / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2003. – 288 с. Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва. Ч. 3 / П. В. Вольвач. – Сімферополь: Таврія, 2004. – 304 с. Кекух О. М. Сад Симиренків / О. М. Кекух. – Київ: Знання, 1970. – 32 с. Ковтун Ю. Сузір’я Симиренків / Ю. Ковтун. – Київ: Україна, 2009. – 384 с.: іл. Вольвач П. За його працями садівники вчаться досі…/ П. Вольвач // День. – 2020. – № 37-38. – С. 13. Вольвач П. Національне яблуко України: до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка / П. Вольвач // Культура і життя. – 2017. – № 37. – С. 10-11. Вольвач П. «Симиренка реабілітували лише після 1956 року» / П. Воль- вач // Урядовий кур’єр. – 2011. – 11 трав. – С. 27. Осипенко О. Оберіг фундаторів економіки Симиренків / О. Осипенко // Україна молода. – 2020. – № 119. – С. 10-11 Усіх, кого зацікавила ця тема, запрошуємо до бібліотеки!

1 лютого – Міжнародний день десерту

Першого лютого кожного року світ відзначає цікаве та смачне свято – Міжнародний день десерту.

Святкування дня десерту почалося з появи нового виду ласощів – кейк-попа, а згодом символом цього дня стали й інші тістечка.

Створення тістечка ініціювала американка Енджі Дадлі – блогерка й кондитерка. Вона прославилася як авторка десерту кейк-поп, вважають, що саме його поява 1 лютого 2008 року і дала старт святу.

Кейк-поп – десерт, що нагадує чупа-чупс (цукерку на паличці). Спочатку його готували з бісквітного тіста і шоколадної глазурі, але пізніше з’явилися варіації.

Ідея мініатюрного тістечка у вигляді кульки сподобалася не всім, але сама Дадлі в неї повірила і стала випікати численні варіації кейк-попів. Вона почала надавати їм різної форми і випікати тістечка до свят: Різдва, Хелловіну, Дня подяки.

Невдовзі такі тістечка стали затребуваними: вони подобалися аудиторії різного віку і були зручною стравою для подавання на вечірках і дитячих святах. Дадлі стала справжньою зіркою у США. Вона випустила книгу “Кейк-попи: підказки, поради та рецепти” і стала проводити майстер-класи з виготовлення тістечка на паличці.

На зустрічі з Дадлі в американських супермаркетах почали вишиковуватися черги, щоб узяти в неї автограф або розвідати новий секрет приготування кейк-попів.

А мережа кав’ярень Starbucks купила в кондитерки права на продаж цього десерту у своїх закладах.

Міжнародний день десерту став узагальненим святом, присвяченим не тільки кейк-попу, а й усім солодощам у принципі. В перший день лютого кондитерські різних країн презентують новинки меню, проводять майстер-класи із приготування та оформлення десертів, влаштовують конкурси кухарів.

Бізе, брауні, грильяж, крем-брюле, панкейки – самі назви таких десертів вже смачнющі. Мабуть ви знаєте, що подача десерту – це сигнал для гостей про закінчення свята чи якогось іншого застілля? Тому за правилами етикету господар не подає десерт дуже рано, але й не затягує його подачу до півночі.

А ще кожна країна славиться своїми десертами й ось декілька з них: Україна – варення, «Київський торт»; Франція – бланманже; Японія – вагасі; Італія – панна котта; Бразилія – бразильські трюфелі «бригадейра»; Німеччина – Berliner Pfannkuchen (берлінські пончики).

У відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки є книги, за допомогою яких можна дізнатись про традиції та рецепти приготування десертів не тільки української кухні, а й світової: "Золота енциклопедія сучасної кулінарії», дитяча енциклопедія "Я пізнаю світ. Кухні народів світу", «Кухні народів світу», «Національна кулінарна спадщина України», «Кулінарне мистецтво», «Готуємо разом» тощо.

Приємного читання, черпайте рецепти солодких смаколиків:

 

Альхабаш О. А. Українська кухня / О. А. Альхабаш. Харків : Віват, 2016. – 71 с. : кольр. іл. – (Смак країни).

 

Бейзер З. Навколо світу з Інгридиками. Атлас смаків : дивовижні рецепти для всієї сім'ї / З. Бейзер, Дж. Шарп ; пер. з англ. Т. Кузьменко ; худож. К. Дікасон. –  Київ : КНИГОЛАВ, 2018. – 64 с. : іл. – (Дитяча полиця).

 

Вербенець О. Страви на чотири пори року. Зима / О. Вербенець. – Львів : Свічадо, 2017. – 136 с.

 

Грузинська кухня / пер. на укр.: Т. Мириджонашвілі, І. Близнюкова. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 158 с. : іл.

 

Дейниченко Г. В. Технологія молочно-білкових запіканок з використанням йодвміщуючих водоростевих добавок : монографія / Г. В. Дейниченко, Л. Л. Івашина, Т. О. Колісниченко. – Київ : Кондор, 2017. – 122 с.

 

Домашнє тісто. 500 рецептів. Печемо і смажимо з дріжджового, заварного, здобного, листкового, пісочного, пряникового тіста / уклад. Н. Ю. Попович. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 381 с.

 

Золота енциклопедія домашньої кулінарії / пер. на укр. І. Г. Данилюк. – Донецьк : БАО, 2008. – 605 с.

 

Івченко З. Готуємо по-українськи. Приготування страв та фото авторки / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 158 с. : кольр. іл.

 

  Івченко З. Літо на тарілці / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 158 с. : кольор.іл.

Караваєва Л. Рецепти галицької кухні. Найкращі адаптовані рецепти / Л. Караваєва. – Львів : Апріорі, 2016. – 134 с. : кольор. іл.

 

Клопотенко Є. Зваблення їжею з українським смаком / Є. Клопотенко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2020. – 162 с. : кольор.іл. – (Полиця нон-фікшн).

 

Клопотенко Є. Зваблення їжею. 70 рецептів, які захочеться готувати / Є. Клопотенко. – Київ : КНИГОЛАВ, 2021. – 190 с. – (Полиця нон-фікшн).

  

Кулінарні секрети сестри Ольги. – Львів : Свічадо, 2015. – 128 с.

 

Лаврик О. В. Україна. Все, що робить нас українцями / О. В. Лаврик. – Харків : Віват, 2015. – 256 с. – (Культурна спадщина Українців).

 

    Лебовіц Д. Солодке життя в Парижі / Д. Лебовіц ; пер. з англ. О. Голуб. – Харків : Віват, 2019. – 320 с. : іл. – (Дозвілля).

 

Лильо І. Львівська кухня / І. Лильо. – Харків : Факт, 2016. – 255 с.

 

Найкращі страви на щодень і на свята. Велика книга кулінарних рецептів / уклад. І. М. Тумко. – Харків : Віват, 2018. – 240 с. : кольр.іл. – (Bon Appettit).

 

Ощипок І. М. Кухні народів світу : навч. посіб. / І. М. Ощипок, П. Х. Пономарьов, М. І. Філь. – Львів : Магнолія 2006, 2019. – 244 с.

 

 Плесконос А. А. Національна кулінарна спадщина України / А. А. Плесконос, Н. Л. Писаренко ; худож. О. Андрощук. – Київ : Балтія Друк, 2021. – 150 с.

 

Саніна І. Л. Східні солодощі / І. Л. Саніна. – Харків : Аргумент-Принт, 2014. – 72 с. – (Смак країни).

 

 Сенічкін Р. Сніданки для дітей / Р. Сенічкін. – Київ : Бурда-Україна, 2015. – 209 с. – (Бібліотека 1+1. Ти не один).

 

Старшинова А. Ю. Кулінарне мистецтво / А. Ю. Старшинова, Л. С. Казарян. –Донецьк : ГлоріяТрейд, 2013. – 224 с.

 

Сумська О. В. Готуємо разом. Сучасна українська кухня / О. В. Сумська. – Харків : Веста, 2010. – 160 с. : іл.

 

Цвек Д. Я. До святкового столу / Д. Я. Цвек. – Львів : Каменяр, 1973. – 199 с. : іл.