четвер, 28 січня 2021 р.

Теслюк П. С. – Академік української картоплі, засновник Рокинівського агромістечка (90 років від дня народження)

 


       2 лютого виповнюється 90 років від дня народження П. С. Теслюка (1931–2018) – українського вченого-агронома, засновника Рокинівського агромістечка, дендропарку «Байрак», музею історії сільського господарства Волині, Академіка української картоплі.
    Народився Петро Сергійович 1931 року в селі Пустовичі Великі на Холмщині (Польща) в родині українців. У 1938 році розпочав навчання у польській народній школі в рідному селі, де слухав уроки відомого богослова та історика митрополита Іларіона Огієнка. 
      1955 році Петро Сергійович закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Відтоді розпочався трудовий і творчий шлях Петра Сергійовича на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції, у перший рік створення цього закладу. Він тут пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора дослідної станції. 
     Це був обдарований талантом вчений, ініціативний та енергійний керівник, який залишив глибокий слід не тільки в історії дослідної станції та Рокинівського агромістечка, а й Волинського краю...  
     За його участю та під безпосереднім керівництвом у 1974-1979 роках збудовано у селищі Рокині Луцького району кращий в Україні науково-виробничий комплекс дослідної станції з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, машинно-тракторним парком та іншою соціальною інфраструктурою, аналогів якого не має на Україні. Саме він розробив і заклав з науковцями парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва площею 13 гектарів, який з 1996 року став парком загальнодержавного значення і увійшов у Заповідний фонд України та єдиний в Україні колекційний сад місцевих і поширених в Західному регіоні сортів яблуні, груші та сливи (всього понад 120 сортів). Дослідна станція стала визнаним науковим та виробничим центром, де проводилось навчання сільськогосподарських спеціалістів, керівників господарств тощо.


     В 1979 році за ініціативою Петра Сергійовича було розпочато створення експозиції Музею історії сільського господарства Волині, якому в 1983 році присвоєно звання «Народний музей». Це єдиний музей такого типу в Україні, який розширив свою експозицію під відкритим небом, створивши «Козацький зимівник», який став об’єктом міжнародного туристичного маршруту. 

     Петро Сергійович – автор понад 150 наукових праць з картоплярства, біля 30 монографій, посібників, довідників та енциклопедій. Серед них оригінальні такі видання: «Продовольча картопля» (1989), «Агрометеорологічні ресурси картоплі» (1992), «Становлення та розвиток українського картоплярства» (1997), «Картопля годує, лікує» (1999), «Новий календар картопляра» (2002), «Картопля. Практична енциклопедія» (2003), «Порадник картопляра» (2008), «Цікаве картоплярство» (2009), «Каталог сортів картоплі» (2011), «125 років досліджень з картоплярства в Україні» (2015) та інші.
     Перебуваючи на заслуженому відпочинку, своєму покликанню не зраджував. Повний творчих сил та ідей Петро Сергійович підготував та видав у 2017 році нову монографію «Українська картопля». А це понад 300 сторінок, десятки кольорових фото та ілюстрацій. Завжди енергійний і оптимістичний, генератор ідей і творчих задумів, він вмів втілювати їх у життя.
Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки пропонує для вас книги П.С. Теслюка – українського вченого, агронома.

Література:

 

     Агрометеорологічні ресурси картоплі / П. С. Теслюк, І. О. Кух, В. М. Назар, 
І. М. Пилипець ; ред. П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1992. – 208 с.

     Картопля : практична енциклопедія / ред. П. С. Теслюк,  М. Ю. Власенко,  М. Й. Шевчук. – Луцьк : Надстир'я, 2003. – 300 с. : 26 л. кольор. вкладка.
 
    Каталог сортів картоплі / ред. П. С. Теслюк,  В. І. Сидорчук. – Луцьк : Надстир'я, 2011. – 296 с. : кольор. іл.
 
   Теслюк П. С. Вирощування столової картоплі / П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1976. – 92 с.
 
    Теслюк П. С. Вирощування картоплі на осушених торфовищах / П. С. Теслюк, М. Є. Бодун, І. В. Дудченко. – Львів : Каменяр, 1970. – 48 с.

     Теслюк П. С. Картопля на Волині / П. С. Теслюк. – Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1960. – 30 с.
 
    Теслюк П. С. Практичні поради картопляру / П. С. Теслюк, М. Я. Потоцький . – Київ, Урожай, 1991. – 224 с.
 
    Теслюк П. С. Продовольча картопля / П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1989. – 
200 с.
      Цікаве картоплярство : наукові статті. Кн. 1 / ред. П. С. Теслюк,  Л. П. Теслюк. – Луцьк : Надстир'я, 2009. – 292 с. : кольор. іл.
 
 


вівторок, 19 січня 2021 р.

70 років від дня народження Л. К. Каденюка (1951–2018) – українського космонавта, генерал-майора авіації, Героя України.


    Леонід Каденюк був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. Він вписав своє ім’я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишаємося. Каденюк був родом із Чернівецької області – він народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці на Буковині в родині вчителів.   Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Леонід вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.


   Там він здобув диплом льотчика-інженера. Тривалий час він вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

    У 1995 році Каденюк потрапив до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Коли за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттлу «Колумбія» у космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

    Із 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснював політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87. «У космосі найбільше вражає такий чинник польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима» — описував своє перебування в космосі Леонід Каденюк.

    Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав Державний Гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», — казав Каденюк.
    Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006-му він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос».

    1 січня, у віці 67 років перестало битися серце льотчика-випробувача 1-го класу, космонавта, генерал-майора авіації, першого астронавта незалежної України. В грудні минулого року на Байковому кладовищі відкрили пам’ятник Леоніду Каденюку — на сьогодні єдиному космонавтові незалежної України. Сталося це на 23-тю річницю його повернення з космосу на американському шаттлі «Колумбія».

   Шановні користувачі! В фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки можна ознайомитись з книгами та періодичними виданнями про першого українського космонавта.                                       

Література : 

Каденюк Л. К. Міссія – космос / Л. К. Каденюк . – 2-ге вид., допов. – Київ : Довіра, 2011 . – 382 с. : іл. 

Панасов І. Леонід Каденюк. Люди, які творили історію / І. Панасов. – Київ : ІРІО, 2018. – 124 с. – (Видатні українці. Люди, які творили історію). 

Горбунова О. Він мріяв, щоб Україна утверджувала себе як космічна держава : сьогодні – Всесвітній день авіації і космонавтики / О. Горбунова // Голос України . – 2019. – 12 квіт. – С. 8. : фот.

Каденюк Л. Доля, якою керує Бог : Леонід Каденюк : "Спонтанно виникнути життя та розум на Землі не могли" : [розмова з першим космонавтом України /  розмову вів Ю. Корнєєв 
// День . – 2018. – 2 –3 лют. – С. 6–7.

Каденюк Л. "На тлі надзвичайно жорстких умов космосу    життєздатність   планети Земля видається нечуваним дивом" : [інтерв’ю  з українським космонавтом Л. Каденюком / розмову вів  С . Філоненко] // Віче . – 2011. – № 1. – С. 34–36.

Каденюк Л. Перший космонавт України Леонід Каденюк : "Земля, як і сам Всесвіт – наслідок діяльності Розуму" : [розмова з космонавтом / розмову вів Ю. Корнєєв] // Урядовий кур’єр. – 2018. – 26 січ. – С. 8.

 Лук'янчук Г. Він бачив землю з космосу... / Г. Лук'янчук // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Перший і єдиний у незалежній Україні : до 15-річчя польоту в космос першого космонавта України Л. К. Каденюка // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 1. – С. 22–24.

Позняк Н. Пам'яті Першого космонавта України Леоніда Каденюка / Н. Позняк // Слово Просвіти . – 2018. – 22 –28 берез. – С. 5.

Позняк-Хоменко Н. Із мрією про Всесвіт : в Україні має з’явитися відзнака "Зірка космонавта Каденюка" / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода . – 2018. – 20 берез. – С. 2.

Прокопенко М. "Якби я не був романтиком, я б не був космонавтом..." : Леонід Каденюк. Розповідають колеги та друзі / М. Прокопенко, О. Харченко // День. – 2018. – 1 лют. – С. 11.

Самійленко Л. Закоханість у небесну красу / Л. Самійленко // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Сорока В. Місія – космос : 31 січня пішов із життя перший космонавт України Леонід Каденюк / В. Сорока // Освіта України. – 2018. – 12 лют. – С. 14–15. 

Фещенко Є. Космос Каденюка : із першим космонавтом України прощатимуться у Києві / Є. Фещенко // Україна молода. – 2018. – 2–3 лют. – С. 3.

Чечель Л. Леонід Каденюк і його космічна місія / Л. Чечель // Наше небо. – 2018. – № 3/4. – С. 24–25. : портр.

Щербак Ю. Орбіта життя і безсмертя астронавта Каденюка / Ю. Щербак // Слово Просвіти . – 2018. – 8 –14 лют. – С. 1.

понеділок, 18 січня 2021 р.

Книга П. Гайдуцького " Правда про ринок землі" (актуальна тема сьогодення)

 
Питання ринку землі сьогодні обговорюється майже кожен день, воно хвилює кожного українця. Своє бачення цієї проблеми виклав у книзі відомий політик та економіст Павло Іванович Гайдуцький.

Гайдуцький П. І. Правда про ринок землі / П. І. Гайдуцький. – Київ : ДКС Центр, 2020. – 58 с.  

 

Автор порівнює міжнародний досвід політики землекористування, розкриває правду про мораторій, ризики та міфи ринку землі. Він пропонує пропозиції з концептуальних засад запровадження соціально-спрямованого цивілізованого ринку землі, прийнятного в Україні.

Книга буде цікавою усім, кому дорога Україна, безцінна земля та небайдужа доля селянства. 

Детальніше ознайомитись з цією книгою Ви зможете, завітавши до Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки у відділ виробничої літератури.


вівторок, 5 січня 2021 р.

Містерія Різдва

  Святвечір для багатьох українців є одним з найщасливіших днів року. Після 40-денного посту сім’я збирається за святковим столом, щоб відсвяткувати народження Ісуса Христа.

З давніх-давен словом і ділом, словесним твором і магічним актом, люди створюють на Святвечір образ багатства, щастя, миру й спокою у своєму домі. Традиційно різдвяна вечеря складається з дванадцяти страв: вареників, узвару, хліба або пампушок, голубців, тушкованої квасолі, борщу, риби, печених яблук тощо.
Але головна страва, що обов’язково має бути на кожному різдвяному столі це, звичайно ж, кутя. Кутя символізує достаток і благополуччя, тому ця страва завжди є частиною різдвяного святкування.


Саме слово «кутя» перекладається з грецької мови як «варена пшениця». У християнство ця страва прийшла з язичництва. Давні слов’яни готували страву з пшениці, меду та маку як жертвоприношення своїм богам. Кожен інгредієнт каші мав унікальне й важливе значення. Пшениця символізувала родючість, постійність, безсмертя і переродження душі. Мак – символ достатку та родючості, а мед – солодкого життя, задоволення та блага вічного життя.

У кожній родині в різних регіонах України можуть готувати кутю за власним рецептом, додавати цукати, сухофрукти або інші інгредієнти, проте суть цієї страви не змінюється.

Кутя – це традиція, що не змінюється вже протягом багатьох століть, і є невід’ємною частиною святкування Різдва.
Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки підготував для вас список книг, в яких ви знайдете рецепти куті  – традиційної різдвяної страви. Читайте з користю та будьте здорові !!!

 

·      Альхабаш О. А. Українська кухня / О. А. Альхабаш. – Харків : Віват, 2016. – 71 с. : кольор. іл. – (Смак країни).

 

·      Гончар Леся. Козацька кухня : 200 рецептів / Л. Гончар, Р. Найда. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 382 с. – (Кулінарний роман).

 

·      Дубовіс Г.О. Українська кухня / Г. О. Дубовіс. – Харків : Фоліо, 2006. – 591 с.

 

·      Містерія Різдва. 12 страв, 12 віршів, 12 коляд / упоряд., фото С. Савка. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 82 с. : фот.

 

·      Практична енциклопедія української кухні : історія, основні продукти, традиційні рецепти / упоряд. О. Скопненко. – Київ : Казка : Аркаим, 2007. – 208 с. : кольор. іл.

 

·      Середа М. Закарпатська народна цілюща кулінарія / М. Середа ; ред.-упоряд. Мирослав Дочинець. – Мукачево : Карпатська вежа, 2012. – 153 с.

 

·      Украинская национальная кухня = Ukrainian national cuisine / сост.: Е. В. Федиенко, В. А. Федиенко. – Харьков : Школа, 2012. – 92 с. : іл.

 

·      Українська стародавня кухня : довідник / Т. Л. Шпаковська. – Київ:  Спалах ЛТД, 1993. – 148 с.

 

·      Цвек Д. Я. У будні і свята / Д. Я. Цвек. – Львів : Каменяр, 1993. – 320 с. : іл.