Сузір’я Симиренків (2020-2021 ювілейні роки роду Симиренків)

Знакова для України родина Симиренків упродовж трьох століть зробила колосальний внесок у становлення та розбудову української державності. У різні історичні епохи її представники працювали в царині внутрішньої та зовнішньої торгівлі, цукрового виробництва, машино- та суднобудування, вітчизняної науки, промислового плодівництва та помології. Надзвичайно велика роль Симиренків у збереженні та розвитку української культури, літератури, театрального та хорового мистецтва, книгодрукування, шевченкознавства, історичних та етнографічних досліджень.

Сходження роду Симиренків до зоряних висот – тернистий життєвий шлях української еліти, сповнений тяжкої подвижницької праці і творчих злетів, а той затьмарений кріпацьким поневірянням, приниженням національної гідності, обпечений полум’ям революцій, залитий кров’ю невинних людей.

Майже всі Симиренки були обдарованими людьми, творчими садівничими, весь цей рід пронизувала велика ідея – створення квітучої держави Україна.

Найкращим пам’ятником династії Симиренків є яблуня сорту Ренет Симиренка – як символ доробку українців в історії людства. На небосхилі історії України назавжди залишиться яскраве сузір’я династії Симиренків з іменами зірок першої величини серед промисловців, громадських діячів, учених та меценатів – патріотів квітучої української землі.

                      2020—2021 рр. багаті на ювілейні дати представників п’яти поколінь славетної української родини Симиренків. Наявні документи з історії родини Симиренків, родинна хроніка та спогади нащадків свідчать про таке:

 Один із фундаторів і керманичів торгово-промислової фірми «Брати Яхненки і Симиренко», яка постала на початку 20-х років XIX століття, Федір Симиренко народився у квітні 1790 року у м. Городище Черкаського повіту Київської губернії. Йому у 2020 році виповнилось 230 років.

Його син, видатний підприємець, спонсор останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, багатолітній керівник фірми, її технічний та економічний ідеолог Платон Симиренко, народився 20 грудня 1820 року в родинній садибі Платонів хутір поблизу села Млієва Черкаського повіту Київської губернії. Йому у 2020 році виповнилось 200 років.

Відомий підприємець, громадський діяч та великий меценат української культури, молодший син Федора Симиренка Василь Симиренко народився 7 березня 1835 року. Упродовж 40 років він матеріально підтримував гнану царизмом українську культуру. В 2020 році йому виповнилось 185 років.

Всесвітньовідомий український вчений-садівник та помолог, основоположник українського промислового садівництва Левко Симиренко, син Платона Симиренка, знищений більшовиками на початку 1920 року, народився 6 (19) лютого 1855 року. Йому у 2020 році виповнилось 165 років.

Необхідно офіційно повернути до українського пантеону пам’яті і шани ім’я світового виміру вченого-садівника і громадського діяча професора Володимира Левковича Симиренка, організатора відомої у світі Мліївської станції садівництва та Всесоюзного науково-дослідного інституту плодових і ягідних культур України, 130-річчя народження якого припадає на початок 2021 року. Всесвітнього виміру учений-садівник став жертвою сталінсько-мічурінського терору у 1933 році і завершив свій страдницький земний шлях у 1938 році у братській могилі під Курськом.

У вересні 2021 року виповнюється 90 років від дня народження видатного українсько-американського вченого-соціолога, професора трьох американських університетів Олексія (Олекси) Симиренка (1931 —1979), сина професора Володимира Симиренка. Він разом з матір’ю, рятуючись від сталінських репресій у 1943 році, дитиною виїхав за кордон. Професор Олексій Симиренко — фундатор новітньої наукової соціології, відомий американсько-український учений-совєтолог.

У травні 2021 року виповнюється 95 років відомій українсько-канадській громадській діячці, берегині Симиренківського роду та великій патріотці України Тетяні Симиренко-Торп (1926—2001). Її зусиллями повернуто із забуття, репресовану у часи сталінського тоталітаризму славетну українську родину Симиренків, створено Меморіальний музей, здійснено видання наукових праць професора Володимира Симиренка. Вона передала до архівів та музеїв України унікальні матеріали та документи, пов’язані з родиною Симиренків.

Оголошені 2020 – 2021 роки в Україні роками родини Симиренків, стануть не лише гідним виявом пошанування пам’яті славетної української родини вдячними нащадками, а й могутнім поштовхом підвищення самосвідомості українців у своїй національній ідентифікації, підтвердження вкладу представників українського народу у загальносвітові цивілізаційні процеси.

Ми прагнемо зацікавити вас більше дізнатися про життя відомих українців, які своїми діяннями сприяли розвитку України.

Завжди чекаємо вас у відділі виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, де є багато книг та статей в періодичних виданнях про життя славетного роду Симиренків.

   Історія України в особах : XIX століття / В. С. Шандра [та ін.]. – Київ : Україна, 2015. –  366 с.

 

  Вольвач П. В. Л. П. Симиренко і Крим / П. В Вольвач. – Сімферополь:  Таврія, 2005. –  320 с.

 

Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва : (Садівничий України) Ч. 1 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, – 2002. – 312 с.

 

Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва : (Садівничий України) Ч. 2 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, – 2003. –  288 с. : портр.

 

Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва Ч. 3 / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, – 2004. –  299 с. : портр.

 

Вольвач Л. П. Лев Платонович Симиренко / Л. П. Вольвач, В. К. Заєц. – Москва : Колос, 1984. – 175 с.

 

Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності. 1841–2008 : навч. посіб. / ред. А. П. Коцур, В. П. Коцур, Н. В. Терес. – Чернівці ; Київ : Книги – ХХІ, 2010. – 688 с.

 

Ковтун Ю. І. Сузір’я Симиренків / Ю. І. Ковтун. – Київ : Україна, 2009. – 384 с. : іл.

 

Білоцерківська Г. Василь Федорович Симиренко – меценат української культури / Г. Білоцерківська // Бібліотечний вісник. – 2007. – N3. – С. 35 – 38.

 

Биба Є. "Вони тямляться на громадських справах, хай їх і роблять..." П. Чубинський та В. Симиренко: деякі сторінки біографії : (до 175-річчя з дня народження П. Чубинського) / Є. Биба // Історія в школі. – 2014. – N 1/2. – С. 14–17.

 

Вольвач П. Вагомий внесок у симиренкознавство / П. Вольвач // Культура і життя. – 2018. – 10 серп. – С. 7, 10–11.

 

Вольвач П. Вагомий внесок у симиренкознавство : побачило світ дослідження Юрія Мариновського «Семеренки / Симиренки з славної Городищини» / П. Вольвач // День . – 2018. – 22 – 23 черв. – С. 13.

 

Вольвач П. Вшанування Володимира Симиренка : до 125-ліття від дня народження / П. Вольвач // Слово Просвіти . – 2016. – 4–10 серп. – С. 9.

 

Вольвач П. Діяльність визначних представників родини Симиренків / П. Вольвач // Народна творчість та етнологія. – 2018. – N 6. – С. 41–53.

 

Вольвач П. Історична довідка про діяльність славетної родини Симиренків в Україні / П. Вольвач // Літературна Україна. – 2017. – 25 трав. – С. 11.

 

Вольвач П. Незнаний в Україні : до 85-ліття від дня народження визначного ученого-соціолога, професора Олекси Симиренка / П. Вольвач // Культура і життя. – 2016. – 23 верес. – С. 12–13 .

 

Вольвач П. Незнаний в Україні... : у 2016 році виповнилося 85 років від дня народження визначного українсько-американського вченого-соціолога, професора Олекси Симиренка / П. Вольвач // День. – 2016. – 9–10 груд. – С. 13.

 

Вольвач П. Нові штрихи до шевченкознавства / П. Вольвач // Літературна Україна . – 2019. – 3 серп. – С. 17.

Вольвач П. Остання подорож Тараса Шевченка по Черкащині та його зустрічі і листування з Платоном Симиренком і Олексієм Хропалем / П. Вольвач // Кримська світлиця. – 2014. – 30 трав. – С. 8–9 : іл. .

  

Вольвач П. Садівничий геній України : (до 150-річчя Левка Симиренка). / П. Вольвач // Розбудова держави. – 2005. – N5/8. – С. 54–68

 

Вольвач П. Україну слід очистити від кремлівсько-мічурінської топоніміки / П. Вольвач, М. Ковальчук // Культура і життя. – 2018. – 16 берез. – С. 6–7.

 

Галович А.М. Меценатство у книговидавничій справі на межі двох століть / А. М. Галович // Шкільна бібліотека. – 2010. – N8. – С. 27–28.

 

Знакові дати 2020–2021-го : громадськість закликає владу відзначити на державному рівні ювілеї представників п’яти поколінь родини Симиренків / П. Вольвач [та ін.] // День. – 2019. – 8–9 листоп. – С. 13.

 

Єгорова З. Козацькому роду нема переводу : Симиренки / З. Єгорова // Голос України. – 2019. – 11 лип. – С. 14.

 

Осипенко О. Благодійник із Млієва : минає 160 років з часу виходу останнього, прижиттєвого "Кобзаря" Т. Шевченка / О. Осипенко // День. – 2020. – 13–14 берез. – С. 12 : іл.

 

Осипенко О. Міцні зв’язки – не лише родинні, а й комерційні : Гулаки-Артемовські, Яхненки і Симиренки мали ареал отчого порогу в межах нинішньої Черкащини / О. Осипенко // Україна молода. – 2020. – 18 лют. – С. 10.

 

Осипенко О. Млієвський добродійник : чому цукровиробник Платон Симиренко, який профінансував видання третього "Кобзаря", образився на Тараса Шевченка / О. Осипенко // Україна молода. – 2020. – 4 берез. – С. 12.

 

Осипенко О. Оберіг фундаторів економіки Симиренків : п’ять велетів свого народу – чотири покоління великої української родини : Федір, Платон, Василь, Левко, Володимир / О. Осипенко // Україна молода. – 2020. – 2 груд.. С. 10–11 : фот.

 

Осипенко О. Про дружбу двох знаменитих родів : ким насправді був хрещений батько Семена Гулака-Артемовського Степан Симиренко? / О. Осипенко // День. – 2018. – 14 лют. – С. 6–7.

 

Пилипенко О. Видатні українські підприємці ХІХ – початку ХХ ст. / О. Пилипенко // Київська старовина. – 2009. – N3. – С. 50–62.

 

Пришутов Е. З кріпаків – у власники заводів : цукровари Симиренки дбали про робітників і допомагали письменникам / Е. Пришутов // Урядовий кур’єр. – 2014. – 14 січ. – С. 12.

 

Про гідне вшанування пам’яті : 2021 року виповниться 130 років від дня народження Володимира Симиренка і 100-річчя створення ним Мліївської дослідної станції садівництва / П. В. Вольвач, М. П. Ковальчук, Т. Г. Лисенко [та ін.] // День. – 2020. – 11–12 груд. – С. 13.

 

Рог О. Яблуко імені Симиренка : представники роду Симиренка від прадіда до правнука яскраві, самобутні й залишають глибокий слід в історії / О. Рог // Натали. – 2018. – N 8. – С. 32-34.

 

Слабошпицький М. Феномен одного роду / М. Слабошпицький // Чумацький шлях. – 2006. – N3. – С. 9-11.

 

Фільов В. "Зберегли велику Симиренкову колекцію" : Мліївський науково-дослідній станції садівництва – 100 років! : [розмова з директором закладу Володимиром Фільовим : спілкувалася О. Осипенко] / В. Фільов // Україна молода. – 2020. – 22 груд. – С. 8–9.

 

Ферчук А. М. Василь Симиренко: підприємець, винахідник, меценат / А. М. Ферчук // Винахідник і раціоналізатор. – 2015. – N 3. – С. 54–57.

 

Чос В. Городищина козацька / В. Чос // День . – 2013. – 26–27 лип. – С. 13.