Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки
вівторок, 16 червня 2026 р.
19 червня – День фермера
вівторок, 13 серпня 2024 р.
Бджолиний дзвін – медовий запах (книжкова виставка)
День пасічника –
професійне свято бджолярів України. Відзначається щороку 19 серпня. Мед на
столі – радість у господі…
Працівники відділу
виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки тісно співпрацюють з пасічниками Волині в межах діяльності клубу «Волинська бджілка»,
яке об’єднує людей з метою спілкування, пов’язаного з інтересом до
бджільництва. За участі фахівців бібліотеки та бджолярів проходить багато
цікавих та змістовних соціокультурних заходів.
Фахівці відділу виробничої літератури запрошують на
перегляд розгорнутої книжкової виставки «БДЖОЛИНИЙ ДЗВІН – МЕДОВИЙ ЗАПАХ».
пʼятниця, 31 травня 2024 р.
Засідання клубу "Нумізмати Волині"
неділя, 7 квітня 2024 р.
Людина. Всесвіт. Космос (книжкова виставка)
День
працівників ракетно-космічної галузі України — професійне свято України.
Відзначається щороку 12 квітня. Україна
— визнана у світі космічна держава. Вона належить до числа провідних країн на
ринку космічних послуг і технологій.
Відділ виробничої літератури запрошує на перегляд розгорнутої книжкової виставки «Людина. Всесвіт. Космос», де представлені матеріали щодо дослідження космосу та його таємниць, історії світової космонавтики та видатних синів космосу, автобіографічні дані видатних конструкторів ракетно-космічної та авіаційної техніки. Основні розділи виставки: «Через терни до зірок», «Творці космічної ери», «Зоряний син України – Леонід Каденюк».
Сьогодні хочеться згадати і вшанувати пам’ять Леоніда Костянтиновича Каденюка — українського льотчика-випробувача 1-го класу, космонавта, генерал-майора авіації, першого і єдиного астронавта незалежної України, народного депутата України 4-го скликання, Героя України. До вашої уваги книга «Перервана місія. Пам'яті Леоніда Каденюка» – скромна посмертна данина пам’яті космонавту. Леонід Каденюк – це нова епоха розвитку України, це Людина – Всесвіт! Людина, яка була більшою за свій Час та яка пережила його!
Марити космосом Леонід Каденюк почав ще в 10-річному віці. Відтоді впевнено рухався до омріяного. У 1967 році Каденюк закінчив середню школу зі срібною медаллю, опісля став курсантом Чернігівського військового училища льотчиків. Щоби відповідати вступним вимогам, 16-річний Леонід пішов на ризик: у документі про народження зробив себе на рік старшим. За чотири роки навчання майбутній космонавт опанував польоти на надзвукових літаках-винищувачах і 1971-го отримав кваліфікацію «льотчик-інженер» та навіть став інструктором із польотів в училищі.
Перший
космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ 19 листопада 1997 року, у
складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia».
Українець виконував роль науковця-біолога. Екіпаж проводив експерименти з окремими
видами рослин. В результаті виконання
спільного українсько-американського біологічного експерименту було отримано принципово нову наукову інформацію,
розроблено оригінальні концепції та гіпотези, що є вагомим внеском у світову
космічну біологію.
«Космос – не безкінечна порожнеча, як здається на перший погляд. Він переповнений унікальною інформацією і, впевнений, тією, про яку ми не підозрюємо, але необхідною, та відповіддю на нескінченну кількість питань. Щоб їх визначити, необхідно володіти величезними знаннями різних наук. Нові пізнання породжуватимуть нові питання. І так – до безкінечності. Таким чином, Всесвіт, без сумніву, – є невичерпним джерелом знань, так необхідних для збереження та прогресу земної цивілізації. Політ у космос значно збагачує обсяг знань про свою планету, допомагає ще більшою мірою відчути себе мешканцем третьої від Сонця планети, по-особливому закохатися в неї», – згадував Леонід Каденюк.
Осмисливши побачене своїм непересічним розумом та щиро
перейнявшись відповідальністю за долю людства, українець Леонід Каденюк до
останніх днів свого життя працював над тим, щоб змінити наше антиекологічне
мислення і природоруйнівний спосіб господарювання, припинити безглузді війни.
Леонід Каденюк бездоганно виконав свою місія в Космосі. Він
піднявся над Замлею, щоб розгорнути там прапор незалежної України, щоб звіти
всі почули гімн України, який вперше пролунав на навколоземній орбіті і щоб
звідти побачити нашу Землю очима людини розумної (homo sapiens), осмислити Всесвіт та місце в ньому
планети Земля, відчути з усієї сили відповідальність людини за її майбутнє.
«Леонід Каденюк. В історії України він назавжди! Як перший
космонавт, вчений, державний та громадський діяч, як людина слова, справи,
честі та гідності.», - Анатолій Толстоухов, Голова Всеукраїнської
екологічної ліги, академік Національної академії педагогічних наук України. Запрошуємо на перегляд!
четвер, 14 грудня 2023 р.
Гірчить Чорнобиль крізь роки (книжкова виставка)
На виставці представлено документи найрізноманітнішого спрямування, які розкривають соціологічні, політичні, морально-етичні аспекти цієї трагедії.
Чорнобильський вітер по душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.
пʼятниця, 17 листопада 2023 р.
АПК України : інноваційні технології ( книжкова виставка до Дня працівників сільського господарства )
19 листопада – День працівників сільського господарства України. Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки запрошує ознайомитись із книжковою виставкою «АПК України : інноваційні технології».
понеділок, 21 серпня 2023 р.
Книжкова виставка "Моя квітуча Україна" (до Дня Незалежності України)
24 серпня – День Незалежності України. Це особливе свято для кожного українця.
Дорога Україно, сьогодні минуло вже 32 роки відтоді, як ти здобула довгоочікувану незалежність. Багато випробувань випало на твою долю. Ми віримо, що ти подолаєш всі труднощі і станеш ще краще, ніж була, адже ми тебе любимо!
вівторок, 14 лютого 2023 р.
Симиренко Левко Платонович (18 лютого 1855 р. – 6 січня 1920 р.) — видатний садівник і помолог України.
Відомі п’ять велетів свого народу – чотири покоління великої української родини: Федір, Платон, Василь, Левко, Володимир.
Майже всі Симиренки були обдарованими людьми, творчими садівничими як у прямому, так і в переносному значенні, тому що весь цей рід пронизувала велика ідея – створення квітучої держави Україна. Антиукраїнська політика режиму царської Росії, а потім і тоталітарного Союзу робили все, щоб протистояти національній ідеї відродження і становлення української нації. Левко Симиренко – старший син Платона Симиренка, всесвітньовідомий український учений-садівник та помолог, активний діяч народницького руху 70-80-х років ХІХ ст.
Він створив одну із найбагатших у Європі колекцій плодових, ягідних та декоративних рослин (понад 3 тис. сортів і форм). Учений всебічно вивчив зібрані ним сорти, поліпшив селекційним способом якість місцевих, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, сорт яблуні Ренет Симиренко), вказав, для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, зокрема свого сина Володимира Симиренка. За радянської влади маєток Л.Симиренка було націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, першим директором якої став Володимир Симиренко.
Творча спадщина всесвітньо відомого українського вченого-садівника та помолога Левка Платоновича Симиренка — унікальне явище у світовій науці. На теоретичних засадах, опрацьованих і впроваджених у життя видатним садівником України упродовж XIX і XX століть у більшості країн світу розвивалося і розбудовувалося промислове плодівництво. Багатюща наукова симиренківська спадщина ще не вичерпана і сповна не використана сучасною садівничою наукою. Величезне значення для розвитку промислового садівництва у багатьох країнах Західної Європи мала проблемна стаття Л.П.Симиренка «Які сорти яблуні та груші столових сортів повинні ми вибрати як найцінніші у великих насадженнях».
Запропонована Левком Платоновичем розлога комплексна програма вивчення сортів садових культур охоплювала низку показників, які торкалися і біологічних аспектів, і конкретних ознак тих чи інших сортів. Левко Платонович наголошував, що питання формування сортименту промислових садів досить важливе і складне. Адже ідеальних та універсальних сортів помологія не має досі. Тому вчений закликав садівників шукати ті сорти, які б максимально інтегрували інтереси всіх зацікавлених сторін: споживача, виробника та торгівця. Його погляд на ринковий підхід до формування сортименту промислових садів значно випередив свою епоху і досі є визначальним для сучасного високо інтенсивного промислового садівництва. На цих засадах нині базується садівництво ведучих садівників країн світу.
Зеленим сонцем назвав Ренет Симиренка український письменникОлекса Савчук в однойменній повісті. Вірш славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко:
четвер, 18 серпня 2022 р.
19 серпня – День пасічника
19 серпня – День пасічника України
Робота пасічника лише далекій від процесу збору меду людині може здатися простою та невигадливою. Насправді — це кропітка і важка праця, що вимагає пильної уваги й турботи про бджіл.
Велика подяка вам за наполегливість, вірність народним традиціям, любов до своєї землі та справи. Власне, мед – це крапелька сонця, незамінний продукт, цілющий, життєдайний, неповторний та завжди бажаний нектар. Тому ми всі з великою вдячністю і повагою ставимося до працівників бджільницької галузі, до їх нелегкої та кропіткої праці.
З нагоди професійного свята бажаємо вам міцного здоров’я, сімейного затишку, добробуту, рясного цвітіння квітів, щедрого медоносу, щоб древній благородний промисел приносив вам тільки прибутки і задоволення, а споживачам вашої продукції – здоров’я, насолоду і користь.
Для тих, хто цікавиться
проблемами бджільництва або планує займатись бджолярською справою у майбутньому
стане у пригоді дана книга, яка є у фонді відділу виробничої літератури.
Білик Е. В. Великий сучасний довідник бджоляра : 15000 корисних порад досвідчених пасічників для початківців та професіоналів / Е. В. Білик. – Донецьк : БАО, 2011. – 528 с.: іл.
До вашої уваги постійно діюча книжкова виставка «В країні
медоносних бджіл».
четвер, 17 березня 2022 р.
Охорона та захист лісів (книжкова виставка)
21 березня –
Всесвітній день лісів
Всесвітній день
лісів святкується у день весняного рівнодення у Північній півкулі, що
вважається першим днем весни і символом нового життя та нових починань.
Традиція святкування Дня лісу була заснована в 1971 році під час
загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, метою яких
було обговорення важливості лісових ресурсів. Так і зародилася ідея, яка одразу
ж була підтримана Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН
(ФАО) (англ. Food
and Agriculture Organization, FAO) — міжнародна організація під
патронатом ООН.
День лісу
відзначає внесок лісів у життя суспільства. Щороку в цей день фахівці з усього
світу обговорюють користь лісу, товарів та послуг, отриманих з лісу; люди
можуть дізнатися про стале управління лісами, невиснажливе використання лісових
ресурсів з метою їх збереження для майбутніх поколінь. Адже ліс – це дім для
великої кількості представників флори і фауни. Тут живуть птахи, тварини,
комахи, а також проростає багато рослин, в тому числі лікарських. Ліс істотно
зменшує рівень шуму і пилу, позитивно впливає на людське здоров’я, так як
очищає повітря від шкідливих викидів у атмосферне повітря.
Найважливіша
функція лісу – це очищення повітря і вироблення кисню. За добу одне дерево
виробляє кількість кисню необхідну для 3-х дорослих людей. Ось чому ліс
називають легенями нашої планети.
Також ліс виконує
ще одну важливу для планети роль – регулює баланс води на Землі. Він покращує
гідрорежим водойм, у басейнах яких знаходяться лісові насадження. У лісовому
грунті і підстилці накопичуються за весняний період запаси вологи, які
допомагають зберегти повноводдя озер і річок. Лісові насадження
пом’якшують клімат, захищають поля від суховіїв і сильних вітрів.
Ще один
важливий аспект: ліс несе терапевтичне значення для психіки людини. У вільний
час на свіжому повітрі, активні ігри, краса пейзажу і лісова прохолода
благотворно впливають на організм. Лісотерапія допомагає зняти втому, знизити
напругу і поліпшити настрій.
Закликаємо всіх
пам’ятати про цінність та значення лісів для природи і життя людей у світі і в
Україні.
До Всесвітнього дня лісів відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки запрошує користувачів ознайомитись з книжковою виставкою " Охорона та захист лісів".
понеділок, 13 грудня 2021 р.
Нехай Чорнобиля біда остання буде на планеті (книжкова виставка)
середа, 17 листопада 2021 р.
21 листопада – День працівників сільського господарства України


















.jpg)
.jpg)
.jpg)


.jpg)


