Девід Лебовіц "Солодке життя в Парижі"

Відеопрезентація нової книги від Українського інституту книги! Ласкаво просимо на перегляд!

Якщо уряд нічого не змінюватиме, культурній галузі загрожує колапс, - Ір...

6 лютого 1900 року – перша передача сигналів на відстань

 

   Передача сигналів на відстань була одним із багатьох дослідів, що проводилися в галузі електрики. Перший радіоприклад сконструював у 1895 році російський вчений Олександр Попов. Винахід отримав назву «бездротовий телеграф». Наступного року Попов одночасно з італійським вченим Гульєльмо Марконі здійснив першу передачу радіограми. Це був тріумф – відтепер можна було передавати сигнали на далекі відстані без телеграфних дротів! А за кілька років «бездротовий телеграф» Попова помандрував у море.

   Це сталося взимку 1900 року – російський панцерник «Генерал - адмірал Апраскін» зазнав аварії біля берегів Фінляндії та тримав зв’язок з берегом завдяки «бездротовому телеграфу». У цей час стався нещасний випадок – від берега відкололася крижина, на якій було близько 50-ти рибалок. Врятувати людей міг тільки криголам. З борту «Апраскіна» надіслали радіограму на російський криголам «Єрмак», який негайно вийшов у море і врятував людей.  Так вперше в історії два кораблі зв’язалися по рації без участі берега. Відбулося це  6 лютого 1900 року .

6666  

6дддит66

О. К. Антонов – гордість України (115 років від дня народження)

   7 лютого 1906 року в сім’ї інженера-будівельника народився Олег Костянтинович Антонов – один із провідних авіаконструкторів. Завдяки батьковій бібліотеці з інженерної справи майбутній конструктор з дитинства був обізнаний з технікою та розрахунками, займався конструюванням повітряних зміїв та моделей літаків з паперу. Наполегливість та праця прославили його як одного із кращих творців транспортних літаків у світі.

        Свій перший планер Олег Костянтинович змайстрував у 18 років. І хоч апарат був не досконалим, його конструктор отримав грамоту на всесоюзних змаганнях в Коктебелі. Ця нагорода неймовірно надихнула майстра. З-під його рук виходили все нові й більш досконалі планери.

        Після закінчення інституту кар’єра Антонова стрімко пішла вгору. Співробітники були вражені педантичністю майстра. Він був надзвичайно уважний до кожної деталі. І це давало гарний результат. Згодом один із планерів Антонова встановив світовий рекорд дальності польоту, який протримався цілих 12 років.

        Незадовго до другої світової війни Олег Костянтинович почав працювати над проектом під грифом «Цілком таємно». Згодом назріло рішення створити літак, який сів би на будь-який аеродром.

        Його мрія – АН-2, вперше піднявся в небо у 1947-му. Цей біплан завдяки своїй універсальності став справжньою всесоюзною робочою машиною і отримав народну назву «кукурузник». Це єдиний літак у світі, який серійно випускали впродовж понад 60 років. У розпал Холодної війни Антонов зіграв одну із ключових ролей. Його транспортники були справжніми козирями країни, кожен наступний літак ставав сенсацією.

        Останній  його проект – АН-124 «Руслан» до цього часу є лідером світової авіації в перевезенні надважких вантажів на далекі відстані. На  рахунку Антонова більше 20 світових рекордів, йому  належать 72 свідоцтва на винаходи та 10 міжнародних патентів.

Професійний спадок Антонова — унікальна школа авіабудування, розвинена авіабудівна інфраструктура на території України, його конструкторське бюро в Києві продовжує  створювати все нові шедеври авіації.

Науково-конструкторську діяльність Олег Костянтинович поєднував із активною культурно-громадською та викладацькою діяльністю.

         Антоновим створено близько 100 живописних полотен. За його ініціативи     і безпосередньої участі у 1981 році в Києві Спілкою художників України було     організовано виставку «Вчені малюють»,  яка поклала початок розвитку    ідеї розкриття багатогранності творчих особистостей.

    Антон Костянтинович Антонов – людина, чиє ім’я залишається з нами і після його смерті. Роки не в силах стерти з пам’яті його    незвичайно яскравий і привабливий образ. Про «видатного авіаційного конструктора», «неординарного керівника», «яскраву особистість»,  «людину з великої букви»,     «художника», «письменника» ви можете прочитати в книгах і періодичних виданнях, які є у фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, зокрема у відділі виробничої літератури.       

   "У кожного літака своя доля. Одні народжуються легко, за загального схвалення, під оплески. Це улюбленці долі. Інші пробиваються важко, доводять своє право на існування щоденною важкою боротьбою, випадаючи з планів, тулячись на задвірках цехів. Їм дістаються іронічні посмішки, поблажливі гостроти прихильників усталеної класики. Однак саме ця боротьба загартовує, вимагає все нових підтверджень високих якостей машини, усе більш високих характеристик. Літак удосконалюється, позбавляється окремих дефектів, наближається до досконалості" (Антонов О. К. Десять раз сначала. Рассказы. Киев : Веселка, 1978. 14З с.).

 

Література

 

Антонов О. К. Десять раз сначала / О. К. Антонов. – Москва : Молодая гвардия, 1969. – 143 с.

 

Виноградов Р. И. Пассажирские и транспортные турбовинтовые самолеты / Р. И. Виноградов, А Н. Пономарев // Виноградов Р. И.  Развитие самолетов мира /  Р. И. Виноградов, А. Н. Пономарев. – Москва, 1991. – С. 212–216.

 

Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. 1841–2008 : навч. посібник / ред. А. П. Коцур, В. П. Коцур, Н. В. Терес. – Чернівці ; Київ : Книги – ХХІ, 2010. – 325 с.

 

 Захарченко В. Д. Антонов / В. Д. Захарченко. – Москва : Молодая гвардия, 1996. – 303 с. – (Жизнь замечательных людей).

 

Моисеев В. А. Крылатое имя : докум. повесть об авиаконструкторе О. К. Антонове / В. А. Моисеев. – Киев : Дніпро, 1974. – 263 с.

 

Пономарев А. Н. Олег Константинович Антонов / А. Н. Пономарев  // Пономарев А. Н. Советские авиационные конструкторы / А. Н. Пономарев. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва, 1980. – С. 129–137.

 

Яковлев А. С. Конструкторы /А. С. Яковлев // Яковлев А. С. Записки конструктора / А. С. Яковлев.  – Москва, 1979. – С. 270–272.

***

Геєць І. О. Формування стратегій ДП "Антонов" на міжнародному ринку виробництва військової авіаційної техніки / І. О. Геєць, Г. Р. Фарбота // Формування ринкових відносин в Україні . – 2016. – № 9. – С. 36–44. : табл.

 

Геній авіації : до 110-річчя від дня народження Олега Костянтиновича Антонова // Чумацький шлях. – 2015. – № 4. – С. 2–5.

 

Голованенко В. Жага висоти / В. Голованенко // Науковий світ . – 2009. – № 1. – С. 12–15.

Про Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984 рр.)

 

Дадыкин В. "Антонов огонь" / В. Дадыкин // Наука и жизнь . – 2014. – № 9. – С. 106–109.

 

Дмитрук А. Олег Антонов : "Далі йти можна тільки революційним шляхом…" / А. Дмитрук // Країна знань . – 2020. – № 2/3. – С. 8–10.

 

Дубровін С. Високого польоту й надійних крил! / С. Дубровін // Віче . – 2016. – № 3/4. – С. 8.

До 110-річчя від дня народження О. К. Антонова – авіаконструктора, академіка АН СРСР.

 

Івченко В. Надійні крила України : за даними оргкомітету, в роботі 7-ї міжнародної авіакосмічної виставки "Авіасвіт-ХХI" взяли участь близько 280 компаній авіаційної, ракетно-космічної, оборонної та інших галузей з 32 країн світу / В. Івченко // Науковий світ . – 2010. – № 12 – С. 4–7, 32.

 

Ківа Д. С. ДП "Антонов" і розвиток співробітництва з Національною академією наук України / Д. С. Ківа // Вісник Національної академії наук України . – 2014. – № 5. – С. 20–26.

 

Крамар О. Інстинкт виживання : як підприємства українського авіабудування шукають свою нішу на світовому ринку / О. Крамар // Український тиждень. – 2016. – № 11. – С. 13–15.

 

Круглєня О. Вони прославили Україну на весь світ : на теренах України народилося багато видатних людей, які своїми досягненнями зробили світ кращим, а нашу державу добре відомою / О. Круглєня, А. Костіна // Народна армія . – 2017. – 23 серп. – С. 20.

 

Куліш О. Антонов – гордість України / О. Куліш // Високий замок. – 2002. – 8 лют. – С . 3.

 

Лисенко А. Літаки, які будує для нашого війська ДП "Антонов" : про теперішній стан та майбутнє вітчизняної транспортної авіації / А. Лисенко // Народна армія . – 2018. – 11 січ. – С. 1, 6.

 

Малишевський І. Ім’я на фюзеляжі : авіаконструктору Олегу Антонову нині було б 100 / І. Малишевський // Дзеркало тижня. – 2006. – 4–10 лют. – С. 14.

 

 Міщенко М. Літак, який не має віку : знаменитий авіаконструктор Олег Антонов врятував академіка Івана Дзюбу / М. Міщенко // Високий Замок . – 2018. – 11–17 січ. – С. 18.

 

     

  Моисеев В. А. Олег Константинович Антонов (к 100-летию со дня рождения) / В. А. Моисеев // Наука та наукознавство. – 2006. – № 1. – С. 101–123. : портр.

 

Нікітіна Т. А. Основні підходи до оптимізації форми консолідації капіталу державного авіабудівного концерну "Антонов" / Т. А. Нікітіна // Формування ринкових відносин в Україні . – 2013. – № 9. – С. 117–120.

 

Рудник В. Олег Антонов : ім’я, що кличе в політ / В. Рудник // Молодь України. – 2006. – 2–8 лют. – С. 12–13.

До 100-річчя від дня народження авіаконструктора.

 

Теревенко О. Геній авіації / О. Теревенко // Народна армія. – 2016. – 24 листоп. – С. 20–21.

Про видатного авіаконструктора Олега Антонова

 

Фельдман В. Могутні крила Антонова / В. Фельдман // Демократична Україна. – 2006. – 7 лют. – С. 6.

 

Чирва А. Авіаконструктор / А. Чирва // Голос України. – 2006. – 7 лют. – С. 6 .

 

Чирва А. Код неба (100 років тому народився Олег Антонов) // Урядовий кур’єр. – 2006. – 7 лют. – С. 6.

 

Шестаков А. Народжений для польоту / А. Шестаков // Демократична Україна. – 2011. – 7 жовт. – С. 15.

Про Олега Костянтиновича Антонова (1906-1984) – авіаконструктора

 

Шестаков А. Титан «інженерного ренесансу» : у лютому виповнилося 102 роки з дня народження авіаконструктора Олега Антонова / А. Шестаков // Україна. – 2008. – № 2. – С. 42–45. : портр.  

Теслюк П. С. – Академік української картоплі, засновник Рокинівського агромістечка (90 років від дня народження)

 

       2 лютого виповнюється 90 років від дня народження П. С. Теслюка (1931–2018) – українського вченого-агронома, засновника Рокинівського агромістечка, дендропарку «Байрак», музею історії сільського господарства Волині, Академіка української картоплі.

    Народився Петро Сергійович 1931 року в селі Пустовичі Великі на Холмщині (Польща) в родині українців. У 1938 році розпочав навчання у польській народній школі в рідному селі, де слухав уроки відомого богослова та історика митрополита Іларіона Огієнка. 

      1955 році Петро Сергійович закінчив Уманський сільськогосподарський інститут. Відтоді розпочався трудовий і творчий шлях Петра Сергійовича на Волинській державній сільськогосподарській дослідній станції, у перший рік створення цього закладу. Він тут пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до генерального директора дослідної станції. 

     Це був обдарований талантом вчений, ініціативний та енергійний керівник, який залишив глибокий слід не тільки в історії дослідної станції та Рокинівського агромістечка, а й Волинського краю...  

     За його участю та під безпосереднім керівництвом у 1974-1979 роках збудовано у селищі Рокині Луцького району кращий в Україні науково-виробничий комплекс дослідної станції з обладнаними лабораторіями, селекційними приміщеннями, теплицями, машинно-тракторним парком та іншою соціальною інфраструктурою, аналогів якого не має на Україні. Саме він розробив і заклав з науковцями парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва площею 13 гектарів, який з 1996 року став парком загальнодержавного значення і увійшов у Заповідний фонд України та єдиний в Україні колекційний сад місцевих і поширених в Західному регіоні сортів яблуні, груші та сливи (всього понад 120 сортів). Дослідна станція стала визнаним науковим та виробничим центром, де проводилось навчання сільськогосподарських спеціалістів, керівників господарств тощо.

     В 1979 році за ініціативою Петра Сергійовича було розпочато створення експозиції Музею історії сільського господарства Волині, якому в 1983 році присвоєно звання «Народний музей». Це єдиний музей такого типу в Україні, який розширив свою експозицію під відкритим небом, створивши «Козацький зимівник», який став об’єктом міжнародного туристичного маршруту. 

     Петро Сергійович – автор понад 150 наукових праць з картоплярства, біля 30 монографій, посібників, довідників та енциклопедій. Серед них оригінальні такі видання: «Продовольча картопля» (1989), «Агрометеорологічні ресурси картоплі» (1992), «Становлення та розвиток українського картоплярства» (1997), «Картопля годує, лікує» (1999), «Новий календар картопляра» (2002), «Картопля. Практична енциклопедія» (2003), «Порадник картопляра» (2008), «Цікаве картоплярство» (2009), «Каталог сортів картоплі» (2011), «125 років досліджень з картоплярства в Україні» (2015) та інші.

     Перебуваючи на заслуженому відпочинку, своєму покликанню не зраджував. Повний творчих сил та ідей Петро Сергійович підготував та видав у 2017 році нову монографію «Українська картопля». А це понад 300 сторінок, десятки кольорових фото та ілюстрацій. Завжди енергійний і оптимістичний, генератор ідей і творчих задумів, він вмів втілювати їх у життя.

Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки пропонує для вас книги П.С. Теслюка – українського вченого, агронома.

Література:

 

     Агрометеорологічні ресурси картоплі / П. С. Теслюк, І. О. Кух, В. М. Назар, 

І. М. Пилипець ; ред. П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1992. – 208 с.

     Картопля : практична енциклопедія / ред. П. С. Теслюк,  М. Ю. Власенко,  М. Й. Шевчук. – Луцьк : Надстир'я, 2003. – 300 с. : 26 л. кольор. вкладка.

 

    Каталог сортів картоплі / ред. П. С. Теслюк,  В. І. Сидорчук. – Луцьк : Надстир'я, 2011. – 296 с. : кольор. іл.

 

   Теслюк П. С. Вирощування столової картоплі / П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1976. – 92 с.

 

    Теслюк П. С. Вирощування картоплі на осушених торфовищах / П. С. Теслюк, М. Є. Бодун, І. В. Дудченко. – Львів : Каменяр, 1970. – 48 с.

     Теслюк П. С. Картопля на Волині / П. С. Теслюк. – Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1960. – 30 с.

 

    Теслюк П. С. Практичні поради картопляру / П. С. Теслюк, М. Я. Потоцький . – Київ, Урожай, 1991. – 224 с.

 

    Теслюк П. С. Продовольча картопля / П. С. Теслюк. – Київ : Урожай, 1989. – 

200 с.

      Цікаве картоплярство : наукові статті. Кн. 1 / ред. П. С. Теслюк,  Л. П. Теслюк. – Луцьк : Надстир'я, 2009. – 292 с. : кольор. іл.

 

 

70 років від дня народження Л. К. Каденюка (1951–2018) – українського космонавта, генерал-майора авіації, Героя України.

    Леонід Каденюк був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. Він вписав своє ім’я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишаємося. Каденюк був родом із Чернівецької області – він народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці на Буковині в родині вчителів.   Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Леонід вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

   Там він здобув диплом льотчика-інженера. Тривалий час він вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

    У 1995 році Каденюк потрапив до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Коли за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттлу «Колумбія» у космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

    Із 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснював політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87. «У космосі найбільше вражає такий чинник польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима» — описував своє перебування в космосі Леонід Каденюк.

    Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав Державний Гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», — казав Каденюк.

    Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006-му він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос».

    1 січня, у віці 67 років перестало битися серце льотчика-випробувача 1-го класу, космонавта, генерал-майора авіації, першого астронавта незалежної України. В грудні минулого року на Байковому кладовищі відкрили пам’ятник Леоніду Каденюку — на сьогодні єдиному космонавтові незалежної України. Сталося це на 23-тю річницю його повернення з космосу на американському шаттлі «Колумбія».

   Шановні користувачі! В фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки можна ознайомитись з книгами та періодичними виданнями про першого українського космонавта.                                       

Література : 

Каденюк Л. К. Міссія – космос / Л. К. Каденюк . – 2-ге вид., допов. – Київ : Довіра, 2011 . – 382 с. : іл. 

Панасов І. Леонід Каденюк. Люди, які творили історію / І. Панасов. – Київ : ІРІО, 2018. – 124 с. – (Видатні українці. Люди, які творили історію). 

Горбунова О. Він мріяв, щоб Україна утверджувала себе як космічна держава : сьогодні – Всесвітній день авіації і космонавтики / О. Горбунова // Голос України . – 2019. – 12 квіт. – С. 8. : фот.

Каденюк Л. Доля, якою керує Бог : Леонід Каденюк : "Спонтанно виникнути життя та розум на Землі не могли" : [розмова з першим космонавтом України /  розмову вів Ю. Корнєєв ] // День . – 2018. – 2 –3 лют. – С. 6–7.

Каденюк Л. "На тлі надзвичайно жорстких умов космосу    життєздатність   планети Земля видається нечуваним дивом" : [інтерв’ю  з українським космонавтом Л. Каденюком / розмову вів  С . Філоненко] // Віче . – 2011. – № 1. – С. 34–36.

Каденюк Л. Перший космонавт України Леонід Каденюк : "Земля, як і сам Всесвіт – наслідок діяльності Розуму" : [розмова з космонавтом / розмову вів Ю. Корнєєв] // Урядовий кур’єр. – 2018. – 26 січ. – С. 8.

 Лук'янчук Г. Він бачив землю з космосу... / Г. Лук'янчук // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Перший і єдиний у незалежній Україні : до 15-річчя польоту в космос першого космонавта України Л. К. Каденюка // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 1. – С. 22–24.

Позняк Н. Пам'яті Першого космонавта України Леоніда Каденюка / Н. Позняк // Слово Просвіти . – 2018. – 22 –28 берез. – С. 5.

Позняк-Хоменко Н. Із мрією про Всесвіт : в Україні має з’явитися відзнака "Зірка космонавта Каденюка" / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода . – 2018. – 20 берез. – С. 2.

Прокопенко М. "Якби я не був романтиком, я б не був космонавтом..." : Леонід Каденюк. Розповідають колеги та друзі / М. Прокопенко, О. Харченко // День. – 2018. – 1 лют. – С. 11.

Самійленко Л. Закоханість у небесну красу / Л. Самійленко // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Сорока В. Місія – космос : 31 січня пішов із життя перший космонавт України Леонід Каденюк / В. Сорока // Освіта України. – 2018. – 12 лют. – С. 14–15. 

Фещенко Є. Космос Каденюка : із першим космонавтом України прощатимуться у Києві / Є. Фещенко // Україна молода. – 2018. – 2–3 лют. – С. 3.

Чечель Л. Леонід Каденюк і його космічна місія / Л. Чечель // Наше небо. – 2018. – № 3/4. – С. 24–25. : портр.

Щербак Ю. Орбіта життя і безсмертя астронавта Каденюка / Ю. Щербак // Слово Просвіти . – 2018. – 8 –14 лют. – С. 1.

Книга П. Гайдуцького " Правда про ринок землі" (актуальна тема сьогодення)

 

Питання ринку землі сьогодні обговорюється майже кожен день, воно хвилює кожного українця. Своє бачення цієї проблеми виклав у книзі відомий політик та економіст Павло Іванович Гайдуцький.

Гайдуцький П. І. Правда про ринок землі / П. І. Гайдуцький. – Київ : ДКС Центр, 2020. – 58 с.  

 

Автор порівнює міжнародний досвід політики землекористування, розкриває правду про мораторій, ризики та міфи ринку землі. Він пропонує пропозиції з концептуальних засад запровадження соціально-спрямованого цивілізованого ринку землі, прийнятного в Україні.

Книга буде цікавою усім, кому дорога Україна, безцінна земля та небайдужа доля селянства. 

Детальніше ознайомитись з цією книгою Ви зможете, завітавши до Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки у відділ виробничої літератури.