вівторок, 19 січня 2021 р.

70 років від дня народження Л. К. Каденюка (1951–2018) – українського космонавта, генерал-майора авіації, Героя України.


    Леонід Каденюк був першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України. Він вписав своє ім’я в історію України та світу, тож його досягненням ми завжди пишаємося. Каденюк був родом із Чернівецької області – він народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці на Буковині в родині вчителів.   Закінчивши середню школу зі срібною медаллю, Леонід вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків.


   Там він здобув диплом льотчика-інженера. Тривалий час він вивчав різні космічні кораблі та літав більш ніж на 50 типах літаків різного призначення, здебільшого — винищувачах. Якщо порахувати загальну кількість часу, проведеного ним у небі, цей показник перевищить 2 400 годин. Виходить, що Леонід Каденюк відпрацював в небі 100 повних діб без посадки.

    У 1995 році Каденюк потрапив до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Коли за часів незалежної України постало питання про політ українця на борту американського космічного корабля, Каденюк написав заяву про бажання взяти участь у конкурсі. Незабаром його викликали на комісію. Перед запуском шаттлу «Колумбія» у космос і участю в цій місії, Леонід Каденюк пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості.

    Із 19 листопада по 5 грудня 1997 року Каденюк здійснював політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87. «У космосі найбільше вражає такий чинник польоту як невагомість. Вражає сам космос і весь Всесвіт. Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима» — описував своє перебування в космосі Леонід Каденюк.

    Саме завдяки Каденюку на орбіті Землі пролунав Державний Гімн України. «Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором і виконав завдання українського уряду. У 1997 році вперше український гімн пролунав у відкритому космосі», — казав Каденюк.
    Плідно працював Каденюк і на науковій ниві: у 2006-му він блискуче захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук. Загалом він став автором 5 наукових праць та художньо-публіцистичної книги «Місія – Космос».

    1 січня, у віці 67 років перестало битися серце льотчика-випробувача 1-го класу, космонавта, генерал-майора авіації, першого астронавта незалежної України. В грудні минулого року на Байковому кладовищі відкрили пам’ятник Леоніду Каденюку — на сьогодні єдиному космонавтові незалежної України. Сталося це на 23-тю річницю його повернення з космосу на американському шаттлі «Колумбія».

   Шановні користувачі! В фондах Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки можна ознайомитись з книгами та періодичними виданнями про першого українського космонавта.                                       

Література : 

Каденюк Л. К. Міссія – космос / Л. К. Каденюк . – 2-ге вид., допов. – Київ : Довіра, 2011 . – 382 с. : іл. 

Панасов І. Леонід Каденюк. Люди, які творили історію / І. Панасов. – Київ : ІРІО, 2018. – 124 с. – (Видатні українці. Люди, які творили історію). 

Горбунова О. Він мріяв, щоб Україна утверджувала себе як космічна держава : сьогодні – Всесвітній день авіації і космонавтики / О. Горбунова // Голос України . – 2019. – 12 квіт. – С. 8. : фот.

Каденюк Л. Доля, якою керує Бог : Леонід Каденюк : "Спонтанно виникнути життя та розум на Землі не могли" : [розмова з першим космонавтом України] / Л. Каденюк ; розмову вів Ю. Корнєв // День . – 2018. – 2 –3 лют. – С. 6–7.

Каденюк Л. "На тлі надзвичайно жорстких умов космосу    життєздат-           ність   планети Земля видається нечуваним дивом" : [інтерв’ю] / Л. Каденюк,        С . Філоненко // Віче . – 2011. – № 1. – С. 34–36.

Каденюк Л. Перший космонавт України Леонід Каденюк : "Земля, як і сам Всесвіт – наслідок діяльності Розуму" : розмова з космонавтом ; розм. Ю. Корнєєв / Л. Каденюк // Урядовий кур’єр. – 2018. – 26 січ. – С. 8.

 Лук'янчук Г. Він бачив землю з космосу... / Г. Лук'янчук // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Перший і єдиний у незалежній Україні : до 15-річчя польоту в космос першого космонавта України Л. К. Каденюка // Вісник Національної академії наук України. – 2013. – № 1. – С. 22–24.

Позняк Н. Пам'яті Першого космонавта України Леоніда Каденюка / Н. Позняк // Слово Просвіти . – 2018. – 22 –28 берез. – С. 5.

Позняк-Хоменко Н. Із мрією про Всесвіт : в Україні має з’явитися відзнака "Зірка космонавта Каденюка" / Н. Позняк-Хоменко // Україна молода . – 2018. – 20 берез. – С. 2.

Прокопенко М. "Якби я не був романтиком, я б не був космонавтом..." : Леонід Каденюк. Розповідають колеги та друзі / М. Прокопенко, О. Харченко // День. – 2018. – 1 лют. – С. 11.

Самійленко Л. Закоханість у небесну красу / Л. Самійленко // Культура і життя. – 2018. – 9 лют. – С. 16.

Сорока В. Місія – космос : 31 січня пішов із життя перший космонавт України Леонід Каденюк / В. Сорока // Освіта України –2018. – 12 лют. – С. 14–15. : фот.цв.

Фещенко Є. Космос Каденюка : із першим космонавтом України прощатимуться у Києві / Є. Фещенко // Україна молода. – 2018. – 2–3 лют. – С. 3.

Чечель Л. Леонід Каденюк і його космічна місія / Л. Чечель // Наше небо. – 2018. – № 3/4. – С. 24–25. : портр.

Щербак Ю. Орбіта життя і безсмертя астронавта Каденюка / Ю. Щербак // Слово Просвіти . – 2018. – 8 –14 лют. – С. 1.

понеділок, 18 січня 2021 р.

Книга П. Гайдуцького " Правда про ринок землі" (актуальна тема сьогодення)

 
Питання ринку землі сьогодні обговорюється майже кожен день, воно хвилює кожного українця. Своє бачення цієї проблеми виклав у книзі відомий політик та економіст Павло Іванович Гайдуцький.

Гайдуцький П. І. Правда про ринок землі / П. І. Гайдуцький. – Київ : ДКС Центр, 2020. – 58 с.  

 

Автор порівнює міжнародний досвід політики землекористування, розкриває правду про мораторій, ризики та міфи ринку землі. Він пропонує пропозиції з концептуальних засад запровадження соціально-спрямованого цивілізованого ринку землі, прийнятного в Україні.

Книга буде цікавою усім, кому дорога Україна, безцінна земля та небайдужа доля селянства. 

Детальніше ознайомитись з цією книгою Ви зможете, завітавши до Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки у відділ виробничої літератури.


вівторок, 5 січня 2021 р.

Містерія Різдва

  Святвечір для багатьох українців є одним з найщасливіших днів року. Після 40-денного посту сім’я збирається за святковим столом, щоб відсвяткувати народження Ісуса Христа.

З давніх-давен словом і ділом, словесним твором і магічним актом, люди створюють на Святвечір образ багатства, щастя, миру й спокою у своєму домі. Традиційно різдвяна вечеря складається з дванадцяти страв: вареників, узвару, хліба або пампушок, голубців, тушкованої квасолі, борщу, риби, печених яблук тощо.
Але головна страва, що обов’язково має бути на кожному різдвяному столі це, звичайно ж, кутя. Кутя символізує достаток і благополуччя, тому ця страва завжди є частиною різдвяного святкування.


Саме слово «кутя» перекладається з грецької мови як «варена пшениця». У християнство ця страва прийшла з язичництва. Давні слов’яни готували страву з пшениці, меду та маку як жертвоприношення своїм богам. Кожен інгредієнт каші мав унікальне й важливе значення. Пшениця символізувала родючість, постійність, безсмертя і переродження душі. Мак – символ достатку та родючості, а мед – солодкого життя, задоволення та блага вічного життя.

У кожній родині в різних регіонах України можуть готувати кутю за власним рецептом, додавати цукати, сухофрукти або інші інгредієнти, проте суть цієї страви не змінюється.

Кутя – це традиція, що не змінюється вже протягом багатьох століть, і є невід’ємною частиною святкування Різдва.
Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки підготував для вас список книг, в яких ви знайдете рецепти куті  – традиційної різдвяної страви. Читайте з користю та будьте здорові !!!

 

·      Альхабаш О. А. Українська кухня / О. А. Альхабаш. – Харків : Віват, 2016. – 71 с. : кольор. іл. – (Смак країни).

 

·      Гончар Леся. Козацька кухня : 200 рецептів / Л. Гончар, Р. Найда. – Київ : Ярославів Вал, 2014. – 382 с. – (Кулінарний роман).

 

·      Дубовіс Г.О. Українська кухня / Г. О. Дубовіс. – Харків : Фоліо, 2006. – 591 с.

 

·      Містерія Різдва. 12 страв, 12 віршів, 12 коляд / упоряд., фото С. Савка. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 82 с. : фот.

 

·      Практична енциклопедія української кухні : історія, основні продукти, традиційні рецепти / упоряд. О. Скопненко. – Київ : Казка : Аркаим, 2007. – 208 с. : кольор. іл.

 

·      Середа М. Закарпатська народна цілюща кулінарія / М. Середа ; ред.-упоряд. Мирослав Дочинець. – Мукачево : Карпатська вежа, 2012. – 153 с.

 

·      Украинская национальная кухня = Ukrainian national cuisine / сост.: Е. В. Федиенко, В. А. Федиенко. – Харьков : Школа, 2012. – 92 с. : іл.

 

·      Українська стародавня кухня : довідник / Т. Л. Шпаковська. – Київ:  Спалах ЛТД, 1993. – 148 с.

 

·      Цвек Д. Я. У будні і свята / Д. Я. Цвек. – Львів : Каменяр, 1993. – 320 с. : іл.

 

 

 

 

 

вівторок, 22 грудня 2020 р.

Енергоефективність та відновлювані джерела енергії (День спеціаліста)

 

До Дня енергетика, який в Україні щорічно відзначають 22 грудня, у нашій книгозбірні відбувся День спеціаліста «Енергоефективність та відновлювані джерела енергії». 

«В умовах дефіциту енергоносіїв, а також гострого браку маневрених потужностей Україна повинна раціонально використовувати енергоресурси, у тому числі відновлювані джерела енергії» – про це доповідав  академік Б. Є. Патон. 

 Як зауважила завідувач відділу виробничої літератури Т. Яцюк, лідерами в галузі альтернативної енергетики є 4 технології: біопаливо, паливні елементи, сонячна та вітрова енергетика. Альтернативна енергетика – складна, але перспективна галузь. Альтернативні системи не потребують закупівлі палива і складного утримання.

 Але використання енергії сонця, вітру та низькопотенційних ресурсів потребує встановлення дорогого обладнання.

Як заощадити власні кошти з використання альтернативної енергетики, як впровадити сучасні проекти із відновлюваних джерел теплової та електричної станції, як підібрати обладнанння для кожного окремого випадку споживання енергоресурсів, обладнання яких виробників можливо придбати в Україні та про інші способи заощадження енергоресурсів, які актуальні на сьогодні, – про це слухачі дізналися з книжкової виставки "Збережемо енергію – допоможемо країні".
    • Як економно використовувати електричну та теплову енергію? Як може економити електричну енергію кожна сім’я? Як замінити електричні лампи на енергозберігаючі, а також про ІТП, про утеплення будинків та як реалізовувати проекти з енергозбереження вдома. На ці та інші запитання дав відповіді головний інженер Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки Заліщук М. П. 



понеділок, 9 листопада 2020 р.

Інновації в аграрному секторі ( 15 листопада – День працівників сільського господарства )

 



Сільське господарство — одна з найважливіших галузей економіки України. Від працівників сільського господарства залежить, що ми їстимемо завтра, і як ці продукти вплинуть на наше життя.




День працівників сільського господарства відзначається в Україні щорічно у третю неділю листопада. Це професійне свято працівників сільського господарства, підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготівельних і обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу. На території України знаходиться 32 млн гектарів чорнозему, що становить третину орних земель всієї Європи. Завдяки цьому країна посідає третє місце в світі з експорту кукурудзи, п'яте — за експортом пшениці. Головними продуктами сільськогосподарського виробництва в Україні були і є цукрові буряки, картопля, молоко, м'ясо, зерно.

У це професійне свято вітаємо всіх, хто так чи інакше пов’язує свою трудову діяльність з оброблянням нашої землі, збиранням, переробкою та заготовленням її плодів, здійснюючи цю важливу для всіх нас роботу! Низький Вам уклін! Повага, здоров’я і благополуччя Вам і Вашим родинам! З Днем працівників сільського господарства!

Відділ виробничої літератури Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки пропонує тематичну книжкову виставку «Інновації в аграрному секторі».






 


вівторок, 3 листопада 2020 р.

4 листопада – День залізничника

 


Своє професійне свято залізничники України відзначають на початку останнього осіннього місяця, а саме 4-го листопада. Ініціатором цієї дати в українських календарях виступила Львівська залізниця. 4-го листопада, в далекому 1861-му році, коли сучасний український Львів знаходився під протекцією Австро-Угорської імперії, на залізничний міський вокзал прибув перший пасажирський потяг, що носив назву «Ярослав». За сучасними мірками це був справжній поїзд міжнародного сполучення, що відкрив сучасну історію української залізниці. Він курсував між Віднем і Львовом, перетинаючи міста Краків і Перемишль…

У професійне святоДень залізничника – працівники відділу виробничої літератури  Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки  приєднуються  до привітань на адресу всіх працівників українських національних залізниць і бажають  їм гарних успіхів, благополуччя і високого професіоналізму, який завжди був притаманний нашим шановним залізничникам! Зі святом Вас, працівники залізниць України!

До вашої уваги пропонуємо цікаву книгу Турбаніст Д. С.   Велика енциклопедія. Паровози, тепловози, електровози від А до Я  / худож. Д. С. Турбаніст. – Київ : Кристалл Бук, 2019. – 160 с. : іл. –  (Домашня бібліотека).





Енциклопедія познайомить читачів із локомотивами різних типів від початку ХІХ ст. до сьогодення. Книгу адресовано допитливим дітям і дорослим.

Рекомендуємо цікаві факти із книги:

Перший рейковий паровий локоматив створив у 1804 році англієць Річард  Тревітік.  Цей паровоз довів, що машина з  гладкими колесами може успішно пересуватися гладкими металевими рейками.

 v  

У 1789 р. Джеймс Уатт, винахідник парової машини, ввів термін для позначення потужності – «кінська сила», щоб показати, роботу скількох коней може замінити парова машина. Уатт, спостерігаючи за роботою коней на шахтах, зауважив, що один кінь, за 1 хвилину здатен підняти вантаж вагою до 150 кг з глибини 30 м.

v   

Сьогодні залізниці є в 151 країні світу, при цьому залізниці довжиною понад 1000 км мають лише 86 країн. Залізничні магістралі значно різняться за довжиною та роллю в економіці. Найдовша залізниця у США – близько 258 тис. км, а найкоротша прокладена у Ватикані – близько 850 м.

Залізничні рекорди

v  

Найнижче залізничне полотно – 240 м нижче рівня моря – знаходиться в тунелі Сейкан, що з’єднує японські острови Хонсю та Хоккайдо. Довжина цього тунелю – 53. 8 км.

v   

Найвища залізнична станція розташована в горах Тибету. Вона називається Тангла і         знаходитися на висоті 5 км над рівнем моря.

v   

Найдовший пасажирський потяг вирушив у путь у Бельгії в 1991 р. Він складався з 70 пасажирських вагонів загальною масою 2.7 тис. т; довжина цього потяга дорівнювала 1730 м.

v   

Найдовший потяг, який тягнув один локомотив, був сформований у США: 250 вагонів загальною вагою 15.5 тис. т.

v   

Найбільший залізничний вокзал у світі – Grand Central Terminal у Нью-Йорку. Він має площу 19 га і розміщується на двох рівнях. Тут 44 платформи і 67 колій. До верхнього рівня підведено 41 залізничну колію, до нижнього 26.

v   

Сучасний рекорд швидкості на рейках встановив японський потяг на магнітній подушці SC Maglev LO Series – 603 км/год (2015).